Голова Держспецзв'язку Щиголь: Зараз ми жодного дрона не експортуємо, оскільки все йде для перемоги, але після цього Україна стане експортером номер один G

Минулого року, коли ми лише починали проєкт "Армія дронів", в Україні було 35 виробників безпілотних літальних апаратів. На сьогодні в Україні працює понад 200 компаній

– Як сталося так, що Держспецзв'язку зайнялася постачанням дронів до сил оборони України?

– "Армія дронів" – це проєкт, який був заснований у липні минулого року Міністерством цифрової трансформації, Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації, Генеральним штабом і проєктом United24. Разом із віцепрем'єр-міністром Михайлом Федоровим і Мінцифри ми вже успішно працювали над багатьма проєктами, включно з "Дія Engine", кіберреформою UA30 та ініціативами із цифровізації держави. Це – досвід і вміння роботи єдиною командою над складними проєктами. І саме він нам знадобився для реалізації цієї надважливої для нашої боротьби з ворогом ініціативи. З іншого боку, Держспецзв’язку входить до сил безпеки й оборони і здатна швидко закуповувати та передавати нашим захисникам саме військове обладнання й техніку. 

Ми мали швидко забезпечити війська дронами за замовленням Генштабу. Міністерство оборони не встигало це робити, тож ми підставити плече й узяли на себе цю відповідальність. "Армія дронів" починалася як частина проєкту United24 із донатів і зборів з усього світу, цільових зборів для Головного управління розвідки, для ЗСУ, для Служби безпеки України та інших органів. Такий підхід мав свої позитивні результати. Минулого року за задоначені кошти вдалося закупити 4800 безпілотників різних типів – і ударних, і розвідувальних – на загальну суму 4,8 млрд грн. Коли військові, прем’єр-міністр і президент побачили, що ми можемо ефективно та швидко здійснювати закупівлі для потреб сил безпеки та оборони, було ухвалено рішення про перетворення цієї ініціативи на повномасштабну державну програму "Армія дронів". 

Цього року служба отримала з державного бюджету  фінансування в розмірі 40 млрд грн для закупівлі дронів. Фактично з початку року ми повністю працюємо над закупівлями за бюджетні кошти. Та це не значить, що збори на United24 припинилися. Цей проєкт так само продовжує роботу, і кожен може задонатити на дрон для українських захисників, також ми приймаємо цільові донати від наших партнерів. 

Зараз закупівлі майже 95% дронів за бюджетні кошти здійснює Держспецзв’язку. Також закупівлі здійснює Міністерство оборони, але це – великі розвідувальні дрони. 

Важливо, що в рамках реалізації проєкту спростили значну кількість процедур для українського бізнесу, щоб дати поштовх саме українському виробництву безпілотників. Також нам вдалося скасувати велику кількість нормативних документів щодо експортного та митного  контролю. Найголовніше, що простимулювало українське виробництво: ми змінили підходи до можливості отримувати дохід із виробництва. Раніше при закупівлі техніки чи обладнання для військових можна було отримати прибуток у розмірі 1%. І це призвело до складної ситуації з приватним виробництвом зброї чи будь-якої техніки для військових. Адже неможливо за цей 1% провадити подальші розробки та закуповувати наперед запчастини. Ми підняли маржинальність до 25% з умовою, що компанії будуть вкладатися в R&D (тобто розроблення) і закупівлю складових. Загалом ми прибрали понад 20 бюрократичних процедур, які блокували розвиток цієї галузі. 

Прикладом формування нових підходів є допуск до експлуатації. Ми створили спільний акт використання. Зараз якщо, наприклад, Службі безпеки України потрібен якийсь дрон, вони можуть здійснити його пробну експлуатацію. І якщо він відповідатиме всім вимогам, відповідний висновок підтверджується підписами, і вже наступного дня можемо починати роботу з придбання. Якщо закупівлі в державних органах займають подекуди кілька місяців, то ми можемо зробити це за кілька тижнів. Виробники отримують передплату та починають виробництво або формують партію вже готових дронів, передають їх нам упродовж кількох тижнів. А ми протягом двох-трьох днів передаємо дрони Збройним силам України чи іншим військовим. 

– Скажіть, будь ласка, скільки типів дронів використовує зараз армія?

– Минулого року, коли ми лише починали проєкт "Армія дронів", в Україні було 35 виробників безпілотних літальних апаратів. Це всім відомі "Лелеки", "Фурії", "Валькірії" й інші дрони. На сьогодні в Україні працює понад 200 компаній, які виробляють безпілотники. Фактично завдяки цьому проєкту ми дали поштовх розвитку нової для України прогресивної високотехнологічної галузі. Якщо обсяг ринку дронів в Україні не перевищував 1 млрд грн, то сьогодні – це 40 млрд грн тільки бюджетних коштів. Окрім цього, допомагають розвитку ринку волонтери, які теж збирають кошти та закуповують безпілотники. 

Уже укладено понад 100 контрактів у межах державного фінансування. Приблизно 80% постачань для "Армії дронів" – це безпілотники українських виробників. За багатьма типами БПЛА ми маємо зростання українського виробництва не в рази, а на порядки. До війни в нас узагалі не було виробництва великих ударних дронів. А за попередні 12 місяців українські компанії збільшили виробництво у понад 100 разів. Також у сотню разів збільшилося виробництво FPV-дронів, які не використовувалися як бойова одиниця до повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Зараз ми можемо говорити про виробництво десятків тисяч дронів. Наша ж мета – сотні тисяч на полі бою.

– Напередодні нашої розмови у The New York Times вийшла стаття про українські дрони, і там розповідається, зокрема, про те, що багато складових і самих дронів закуповуються через Китай. І вони наголошують, що політика Китаю зробила так, що в нас є певний дефіцит. Чи справді це впливає на виробництво дронів, чи ми все можемо робити самі?

– Дійсно, є певний дефіцит як деталей, так і дронів. Але це питання не політики в першу чергу, а певного дефіциту запчастин. Виробництва дронів ні в Україні, ні у світі не були готові до задоволення зростаючого попиту. Водночас, якщо говорити про китайські комплектуючі, наші українські виробники навчилися купувати деталі, які вони раніше отримували з Китаю, в інших країнах. Ми напряму нічого не купуємо в Китаї.

При цьому за цей рік у нас не було жодного простроченого контракту, а затримки, якщо й траплялися, не перевищували кількох днів. Загалом наш бізнес багато чого навчився. І ми як представники держави так само навчилися допомагати їм у всьому: у пошуку, у консультаціях, у проходженні необхідних процедур, у спрощенні нормативної бази. 

Загалом "Армія дронів" – це велика екосистема, до якої залучені також і наші посли в усіх країнах. Ми постійно комунікуємо з ними, допомагаємо налагоджувати контакти з українськими виробниками, щоб допомогти з придбанням, пришвидшити поставки, навчити пілотів, знайти полігони й випробувати дрони.

– Ось ви кажете, що 200 тис. дронів потрібно, але ж ми розуміємо, що потреби постійно зростають і чим інтенсивніші бойові дії, тим більше дронів потрібно.

– Усе залежить від навченості пілота. Один із підпроєктів "Армії дронів" – це саме навчання. У нас укладені меморандуми вже із 31 школою, які готують пілотів дронів в Україні. Ми за першу половину 2023 року навчили 10 тис. пілотів. За наступні три місяці, із липня до вересня, навчили ще 10 тис. Наша мета: що три місяці випускати по 10 тис. пілотів. За цей рік ми вивчили приблизно 22 тис. пілотів, які вже воюють, це – військові Збройних сил України.

Навчання – це основа. Важливо не просто отримати дрон, але не втратити його в першому ж бою. Ось наше головне завдання. Є підрозділ, який на кожному з "Вампірів" здійснює в середньому 20–30 вильотів, тобто працює десь 10–15 днів. Це дуже багато. Є підрозділи, які ще тільки вчаться, і там безпілотник можуть втратити під час другого-третього вильоту.

Якщо ми говоримо про звичайні Mavic, то їхні втрати становлять 30–80 одиниць на добу. В основному – через протидію засобами радіоелектронної боротьби, також збивають їх звичайною стрілецькою зброєю. Багато чого залежить від інтенсивності бойових дій. Наприклад, три місяці тому втрати були нижчими – по 20 на добу, зараз більше. Зараз триває контрнаступ, ми звільняємо наші населені пункти, і дрони постійно висять у повітрі та допомагають військовим працювати ефективніше. Це – один із факторів ефективності звільнення наших територій. Завдяки дронам під час контрнаступальних чи оборонних дій командири можуть бачити поле бою, слідкувати за переміщенням ворога й ухвалювати правильні й ефективні рішення.

– Які функції взагалі у дронів на війні?

– У мирний час є дрони, які доставляють харчові продукти громадянам, кров та медикаменти до медзакладів. Кілька таких проєктів є в Червоного Хреста в Африці. У нас дрони допомагають воювати захисникам. Тому їхні основні функції – це розвідка та знищення військової техніки або живої сили ворога.

Загалом їх можна поділити на прості розвідувальні, такі як Mavic, Autel, Matrice. Є професійні військові розвідувальні дрони типу "Крило". Серед найбільш відомих українських дронів – "Валькірія", "Лелека". Маємо й незвичайні приклади. Cetus – це один із найкрутіших у світі дронів українського виробництва, який до цього був простим аграрним дроном і використовувався для аерофотозйомок. Команда виробників зуміла його переробити, забезпечити захищеним зв’язком, і тепер це – одна з найкрутіших розробок. 

Також існують ударні, або FPV-дрони. Це категорія, яку ні з чим не можна порівняти. Маленький коптер, до якого прикріплюється боєприпас. Є багато відео, на яких ми бачимо, як дрони наздоганяють ворожу техніку – це саме про них. На сьогодні їхня ефективність вища, ніж в артилерії. Тобто це – дешева можливість знищити дорогу техніку. І якщо ви зараз глянете статистику "Армії дронів", то побачите: щотижня число знищеної ворожої техніки подвоюється. Це говорить і про збільшення кількості дронів, і про якість навчання пілотів. Наприклад, нещодавно протягом тижня FPV-дрони пошкодили 66 російських гармат. 

Також є великі ударні коптери, до яких підвішують вибухові пристрої. Вони залітають десь на 15–20 км, в основному вночі, і скидають "подарунки" на голови окупантам. Їх називають "Баба Яга", тому що вночі не видно… Щось прилітає на голову – і полетіло собі.

Безпілотники-камікадзе – використовуються щодня для знищення техніки і живої сили. Ще є дрони великої дальності – ви всі бачите новини про те, що відбувається в Москві, Бєлгороді, у Криму українському, – це їхня робота. 

Ну, і, звичайно, морські плавучі платформи, дрони, які також досить часто припливають у російські й українські тимчасово окуповані порти. 

А ще ми закуповуємо роботизовані платформи, такі як "Шабля", "Рись". Ми їх показували декілька тижнів тому. Вони їздять на полі бою і віддалено, на безпечній відстані, також знищують ворога. Отже, безпілотні апарати – це не тільки літальні, а й плавучі дрони, і роботизовані платформи. І всі вони працюють на нашу перемогу.

Поки трапляються ситуації, коли у виробників мобілізують найкрутішого інженера. Для компанії це – вирок, виробництва не буде, тому що тільки цей інженер умів налаштовувати антени

– "Армія дронів" – це взагалі що таке сьогодні?

– Це окремо створена екосистема, до якої входить усе: від пошуку виробників і виробництва до ефективного застосування дронів на полі бою. Між цими двома складовими лежить багато процесів. По-перше, є команда, яка займається спрощенням нормативного врегулювання. Є люди, які написали необхідні постанови, у нас є окрема постанова, завдяки якій узагалі функціонує "Армія дронів" і здійснюються закупівлі, забезпечуються допуски до експлуатації. Це умовна юридична команда. До речі, нагадаю, що нещодавно уряд спростив імпорт сировини для виробництва боєприпасів та бойових частин БПЛА. Це також дасть можливість збільшити виробництво безпілотників.

Є команда, яка займається підготовкою пілотів. Я вже казав, що ми протягом останнього року підготували понад 20 тис. пілотів і до кінця року ще підготуємо 10 тис. Це також і рекрутери, які здійснюють пошук військових, направляють їх на навчання. Не кожного можна взяти за руку і сказати: усе, будеш пілотом дрона. Для цього потрібно мати певний хист і вміти це робити.  

Виробництво і бронювання співробітників компаній-виробників – також важливий момент. Тому що поки трапляються ситуації, коли у виробників мобілізують найкрутішого інженера. Для компанії це – вирок, виробництва не буде, тому що тільки цей інженер умів налаштовувати антени.

Ми маємо команду, яка здійснює закупівлі, отримання, а також певну анонімізацію, якщо ми говоримо, наприклад, про Mavic (щоб ними було безпечно користуватися на полі бою). Це процес співпраці Міноборони, Генштабу та інших сил безпеки й оборони щодо передання та налаштування безпечного користування дронами на полі бою.

Окрема команда займається масштабуванням виробництва боєприпасів для безпілотних літальних апаратів. Тому що використання для FPV-дронів гранатометних боєприпасів – це рішення, яке тимчасово нам допомагає. Але важливо, щоб ми вже закуповували готовий FPV-дрон і до нього боєприпас, безпечно упакований, – це наш трек до кінця року, який ми точно реалізуємо. 

І є окремий напрям роботи – інновації безпілотних технологій, натхненником якого є віцепрем’єр-міністр Михайло Федоров, і ми як команда допомагаємо все це реалізовувати, щоб наші Збройні сили не відчували дефіциту дронів.

– Ми бачимо, що ворог теж учиться. Росія вже теж робить великі закупки безпілотників у Китаї, в Ірані, шукає запчастини і теж атакує наші сили дронами. Чи аналізуєте ви, як стратегія росіян змінилася за останній рік?

– Вона не дуже, якщо чесно, змінилася. Їхня стратегія – зробити якомога більше дронів великої дальності, на зразок Shahed, і знищити нашу цивільну інфраструктуру. Окреме завдання нашого органу – захист критичної інфраструктури. Цю функцію служба отримала на період воєнного стану. Ми координуємо роботу всіх причетних до захисту критички відомств. Це ще один великий напрям роботи, який здійснює наша команда. Основна мета РФ –  знищення української цивільної інфраструктури. Вона не змінилася із часів. Тоді окупанти розстрілювали базові станції мобільних операторів, щоб не було зв’язку, стріляли по об’єктах енергетичної сфери, щоб не було електроенергії… Це не воєнні цілі, що б вони не розповідали. Ми шукаємо рішення, досить ефективне, яке б дозволило збивати більшість їхніх дронів. На полі бою – так, у них є велика кількість безпілотних літальних апаратів, і єдиною протидію цьому є засоби радіоелектронної боротьби. Це буде наступний проєкт, який ми анонсуємо найближчим часом – створення "Армії РЕБ", за аналогією з армією безпілотних літальних апаратів. Кількість РЕБ також повинна зростати. На жаль, у попередні роки цьому не приділяли достатньої уваги, і зараз у нас є надзвичайно мала кількість виробників, які готові виробляти РЕБ у необхідній кількості. 

Сьогоднішнє поле бою – це війна технологій. Неможливо перемогти у війні за допомогою стрілецької зброї. Чим швидше ми знайдемо технології і масштабуємо їх, тим швидше ми матимемо перевагу в повітрі та ефективно протидіятимемо безпілотним літальним апаратам РФ.

Ми – перша країна у світі, яка запустила роти ударних дронів як окремий підрозділ Збройних сил

– Є розвинені країни, які мають велику купу грошей, і вони теж думають про свою безпеку, можливо, у них є якісь розробки, які здатні допомогти нам?

– Російська агресія в Україні не просто стимулювала розвиток нової галузі виробництва, ми побачили новий тип війни – війну дронів. У жодній масштабній війні до цього дрони не використовувалися в такій кількості. Не потрібно шукати геніїв десь за кордоном. Ми створюємо тут і зараз нові тренди, ми створюємо вміння. Повірте, представники більшості провідних країн світу, які мають високі технології, приїжджають до нас і вчаться.

Ми – перша країна у світі, яка запустила роти ударних дронів як окремий підрозділ Збройних сил. Ці роти успішно воюють на передовій у складі різних угруповань сил оборони. Це виключно люди, які вміють користуватися безпілотними літальними апаратами, ефективно проводити розвідку, координувати підрозділи на полі бою, знищувати живу силу і техніку противника. Тому сподіватися на те, що нам іще хтось допоможе, хтось прийде нас навчить, не вийде. Це ми вчимо всіх, як це працює, як потрібно розвивати технології. Повірте, на цей час українські дрони – найкращі за якістю і за ефективністю у світі. Ми не говоримо, що за кордоном погані дрони, ні. У них є класні розробки, ми їх закуповуємо. Це FlyEye, Puma, EOS. Bayraktar – це взагалі окремий напрям, це стратегічні дрони, які дозволяють проводити великі операції. Але їхня вартість – це сотні й мільйони доларів. Війна в Україні показала, що потрібні дешевші й такі ж ефективні рішення. Тому такі популярні FPV-дрони, великі важкі коптери, розвідувальні БПЛА. 

Ніхто до війни в Україні не розумів, наскільки ефективний Mavic на полі бою. Як набої мають бути у спорядженні автомата, так тепер повинен бути щонайменше один Mavic у кожному підрозділі. Для того, щоб бійці могли його підняти і глянути на 300–400 м навколо. Їм не цікаво, що там відбувається за 100 км, їм цікаво, що відбувається за пагорбом і де розміщений противник. Тому тактика і стратегія застосування дронів сьогодні пишеться Україною. Ми ділимося знаннями, навичками, і сюди приїжджають абсолютно всі наші партнери, так само як і в сегменті кіберзахисту. Напередодні війни нам говорили партнери, що в нас не буде інтернету та зв’язку – російські хакери покладуть усе за день. Ми змогли із цим упоратися. І не лише завдяки допомозі партнерів, а передусім завдяки нашим умінням. Ви можете відкрити будь-яку публікацію іноземних профільних видань, і там кажуть: українці показали, що росіяни не є такими ефективними в кібервійні. 

Сьогодні завдяки "Армії дронів" ми так само демонструємо свою ефективність, свої навички, які не просто не гірші, ніж у фахівців інших країн світу, – уже ми можемо навчати наших партнерів. Для прикладу, до нас найкрутіші світові компанії привозили свої ударні й розвідувальні дрони вартістю кілька мільйонів доларів та казали, що вони виготовляють найкращі безпілотники у світі. Вони політали в українських реаліях, і виявилося, що ці дрони не встояли під засобами радіоелектронної боротьби. Вони спробували виправити цю помилку на дроні, який коштує понад $3 млн, і в них це не вийшло. Вони повернулися, знову в них нічого не вийшло, вони поїхали й більше не поверталися. Українські дрони літають під засобами радіоелектронної боротьби й ефективно виконують завдання. Тому не потрібно шукати геніїв десь за кордоном, вони всі є тут і зараз.

– Які держави зараз допомагають найбільше українській армії дронів?

– Естонія, Литва, Латвія, Німеччина, США, Великобританія, Туреччина, Польща – це ті, у кого ми закуповуємо, і ті, хто нам передає дрони. І це не лише допомога, для них це так само можливість вийти на новий рівень. До війни в Україні польський виробник дронів FlyЕye був невеликою компанією, яка виробляла непогані дрони. Але війна в Україні показала, що їхні засоби захисту є одними з найкращих у світі – їх просто недооцінювали. Зараз ця компанія має замовлення на, мабуть, 10 років уперед і має плани розвитку, бо вони показали себе ефективними на полі бою. Ударні дрони Warmate також виявилися суперефективними камікадзе. 

– А запчастини де беремо?

– Найбільшими виробниками та постачальниками запчастин є Австралія та Канада.

Ми зможемо створити ефективний засіб протидії, а саме знищення на території Росії точок виробництва безпілотних літальних апаратів

– Питання критичної інфраструктури дуже важливе, і минула осінь та зима показали нам наскільки. Скажіть, будь ласка, що робиться для захисту критичної інфраструктури?

– Спільно з Генштабом, Міністерством інфраструктури і Міністерством енергетики, компанією "Укренерго" робота проводиться фактично 24/7 щодо побудови пасивного захисту на електростанціях. Ми розуміємо, що росіяни нарощують виробництво дронів, і нам потрібно забезпечити пасивний захист, у тому числі від прильотів не в самі об’єкти інфраструктури, а десь поряд. Тому від весни, як тільки закінчилися морози, усі почали запроваджувати ці пасивні методи захисту. Ми цю діяльність координуємо. 

Окрім того, ми маємо ще кілька великих проєктів активного захисту, про які ми не будемо говорити, але які вже дають ефект. Ви бачите, що кількість та якість влучань набагато знизилася – і завдяки засобам протиповітряної оборони, і завдяки іншим засобам боротьби з безпілотними літальними апаратами. Я вже казав, що ми зможемо перемогти тільки технологічно, тому зараз створюються і просуваються напрями й системи, які дадуть нам змогу пройти цю зиму з мінімальними втратами.

– Як ви вважаєте, чи можливо повторення тих сценаріїв, що були з відключеннями світла і зв’язку?

– Ми точно краще готові, ніж минулого року, у плані захисту. Велику кількість трансформаторів і підстанцій було зруйновано, але вони всі відновлені. Відбулася також диверсифікація постачання, розподілу. Цю технологічну роботу ми проводили весь рік. Ми зробимо все, щоб цього року не було таких блекаутів. Наше завдання – забезпечити максимально спокійну зиму, наскільки це можливо під час війни для наших громадян.

– Ми бачимо, що росіяни за допомогою Ірану розпочали власне виробництво Shahed. Чим більше будуть виробляти, тим більше будуть по нас стріляти. Як ви оцінюєте цю загрозу?

– Це дійсно велика загроза, але я впевнений, що ми зможемо створити (ми на цьому шляху) ефективний засіб протидії, а саме знищення на території Росії точок виробництва безпілотних літальних апаратів. Ми вже бачимо, що їхні виробництва чомусь горять постійно. Такий спосіб боротьби, і вони його добре відчують – для них війна вже не буде такою далекою. Тоді все в Росії досить швидко зміниться, і в політичному плані також.

У нас є і математики, і світового рівня інженери, які нам допомагають у сфері безпілотних технологій

– Дійсно, усі говорять у світі, що війна змінилася, змінився її характер, що вже не так важливо мати дорогу красиву зброю, важливіше мати багато доступної зброї. Які висновки ви ще робите?

– Кожна велика війна породжувала певні технології. Перша світова війна – це була війна танків і протидії танкам. Друга світова війна – це була війна літаків і засобів протидії літакам. Війна в Україні породила нову технологію, задала тренд на кілька десятків років. Це новий тренд, це новий вид війни, хоча ми хотіли б, щоб війн більше не було взагалі. Але ми розуміємо, що наступне слово техніки – це все безпілотне: і танки, і літаки, і системи протиповітряної оборони, які працюють в автоматичному режимі з мінімальним втручанням людей. Це і є той тренд, який буде в подальшому розвиватися у військових технологіях. Тут наше основне завдання, оскільки цей тренд народився у війні в Україні, – створити технології, які, по-перше, дозволять нам перемогти в цій війні, а по-друге, забезпечать нам економічний розвиток уже після нашої перемоги. Безпілотні літальні апарати стануть нашою експортною статтею. Зараз ми жодного дрона не експортуємо, оскільки все йде для перемоги, але після цього Україна стане експортером номер один, і це буде запорукою нашого економічного розвитку. В Україні працює одна з топсистем управління боєм у світі – система ситуаційної обізнаності "Дельта", яку навіть НАТО використовує в себе. І вони говорять, що це надзвичайно крута технологія. До цього в Україні такої системи і схожих аналогів на полі бою також не було. Ці технології і є наступними кроками, які ми освоїмо, і саме державна підтримка цих технологій є запорукою як нашої перемоги, так і нашого подальшого розвитку. І, звичайно, власне виробництво зброї. Війна в Україні виявила всі ті помилки, які були зроблені за десятки років до цього, коли попередня влада надзвичайно мало уваги приділяла виробництву зброї, боєприпасів, переходу на натовські стандарти. Це все ми зараз робимо надзвичайно швидко й досить ефективно, але вже в умовах війни.

– Розвиток технологій безпілотних потребує наукової думки, інженерів, а нам останнім часом говорили, що всі розумні поїхали, в Україні нікого немає. Де ми шукаємо цих геніїв-інженерів, які роблять усі ці дрони?

– Треба дивитися, хто всі ці наративи нам насаджував десятки років, що всі поїхали, а ми всі тут помремо. Як виявилося, ні. Тут є прекрасні геніальні люди. Повірте, навіть із тих, хто виїхав, багато повернулися. Сьогодні є кілька розробок, які зробили наші українські вчені, що працювали на Заході, але після повномасштабного вторгнення залишили там топпосади в найкрутіших IT-компаніях і приїхали сюди, допомагати державі. Наприклад, якщо ми говоримо про сферу кіберзахисту, до Держспецзв'язку мобілізувалося сім із 10 найкращих українських фахівців у сфері кібербезпеки. І вони проходять військову службу, хоча були директорами і власниками мільйонних бізнесів. 

Так само у сфері безпілотних технологій. У нас є і математики, і світового рівня інженери, які нам допомагають у сфері безпілотних технологій. Є провідні фахівці, які співпрацюють з іноземними компаніями, і сюди приїжджають інженери, які нам допомагають зі створенням безпілотних апаратів. Є певні сфери, у яких Україна є найкращою у світі. Українська математична школа є однією з найкращих у світі. Київська та Львівська політехніки, Харківській авіаційний та Київський авіаційний інститути виховували найкращих інженерів. У нас є історія і є люди, які зараз розвивають українські безпілотні системи.

– А ще є люди, які хочуть поцупити деякі секрети…

– За цим напрямом ми активно співпрацюємо зі Службою безпеки України. Нещодавно мали приклад їхньої крутої роботи, коли одна людина намагалася проникнути до школи "Армії дронів", щоб вивідати певні державні секрети. Справа в тому, що місце розташування школи пілотів дронів під час війни – це теж інформація з обмеженим доступом. Тому робота спецслужб є ефективною, ми з ними співпрацюємо постійно. І самі працюємо лише з командами, яким довіряємо. Переважно це патріотичні люди, які об’єдналися навколо єдиної мети – здобути перемогу і звільнити Україну.