Набув чинності закон про реєстр військовозобов'язаних. Тепер будуть знімати в Нацгвардію за списком? G

Зараз особисті справи чоловіків призовного віку зберігають у військкоматах у паперовому вигляді: це папка з документами та медичними виписками. З початку війни на Донбасі та проведенням часткових мобілізацій виявилася проблема: дані про потенційних призовників застарілі й не завжди точні, деякі роботодавці, не бажаючи втрачати співробітників, не давали інформації про військовозобов'язаних. Зокрема тому Міністерство оборони запропонувало створити електронний реєстр.

Наприкінці листопада 2015 року законопроект про реєстр подали на розгляд Верховної Ради. Після півтора року обговорень і доопрацювань документ ухвалили в середині березня 2017 року, ще через місяць його підписав президент і він набув чинності.

До нього занесуть дані про всіх військовозобов'язаних громадян України (і чоловіків, і жінок) віком від 18 до 60 років. Тих, хто для служби в армії не підходить, зі списку потім видалять. У документі наголошують, що інформацію заносять тільки один раз, але з тексту до кінця не зрозуміло, що це значить: ідеться про те, що в реєстрі не буде дублів, чи про те, що видалення профілю призовника – остаточне. Первинну інформацію для реєстру повинна надати Центральна виборча комісія, прикордонна служба зі свого боку буде повідомляти про перетин військовозобов'язаними державного кордону (водночас відстежувати будуть виїзди за кордон і 17-річних українців), а податкові органи – про джерела доходу і місце проживання.

Згідно із законом, власником реєстру буде Міністерство оборони, розпорядником – Генеральний штаб Збройних сил (Генштаб, зокрема, буде відповідальним за всі питання, пов'язані з наповненням і функціонуванням реєстру). Безпосереднім наповненням повинні займатися військкомати.

Точні строки запуску реєстру поки невідомі. Фото: EPA (архів)

У картці кожного потенційного призовника буде:

• прізвище, ім'я та по батькові;
• дата і місце народження;
• місце проживання та місцеперебування (мабуть, мають на увазі адресу прописки та фактичного місця проживання);
• інформація про батьків або опікунів;
• номери, серії, дата видання внутрішньоукраїнського і закордонного паспортів, реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• інформація про втрату та/чи відновлення дієздатності;
• дані про роботу;
• оцифрована фотографія;
• дані про дату виїзду за кордон і дату повернення до України;
• дані про освіту та спеціальність.

Інформацію використовуватимуть під час складання мобілізаційних планів, але безпосередньо на заклик або мобілізацію реєстру впливати не буде. Військовий експерт Сергій Грабський в ефірі радіо "Голос столиці" зазначав, що реєстр дасть змогу більш скрупульозно підходити до формування складу Збройних сил. Наприклад, якщо терміново потрібні танкісти й артилеристи, – у цьому переліку їх можна буде швидко знайти.

Із упровадженням реєстру не зміниться і перелік тих, хто може дістати відстрочку або звільнення від служби в армії. Згідно із законами "Про військовий обов'язок і військову службу" (статті 17 і 18) та "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (стаття 23) відстрочку або звільнення від служби можуть отримати студенти на час навчання, батьки неповнолітніх дітей, родичі військових, загиблих у АТО, а також народні депутати, члени Кабінету Міністрів та інші чиновники, у яких є "броня".

Минулого року один із авторів законопроекту, народний депутат від "Самопомочі" Тарас Пастух зазначав, що реєстр, насамперед, спрямований на боротьбу з корупцією: він не дасть можливості воєнкомам заробляти на хабарах від ухильників, а діти чиновників завдяки реєстру не зможуть уникнути призову і будуть служити нарівні з усіма. Крім того, Пастух заявляв, що країна, яка воює, не може обходитися радянською громіздкою і розрізненою паперовою системою обліку військовослужбовців, і тепер уся необхідна інформація перебуватиме "на відстані витягнутої руки".

Водночас експерти критикують саме концентрацію даних про військовий резерв у одному місці.

"Накопичення в одному місці такої величезної кількості даних – це грубе порушення принципів безпеки. Зламували і ресурси ФБР, Пентагону, де найкраща система захисту. Тому одним із принципів безпеки є розосередження даних у різних джерелах... У тій же Естонії, яка неодноразово піддавалася кібератакам з Росії, усі дані зберігаються в окремих базах, а не в одному місці", – заявив "Апострофу" експерт у сфері інформаційно-психологічної безпеки Сергій Нестеренко.

У самому законі йдеться, що держава гарантує безпеку та захист реєстру. Зі свого боку начальник Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генштабу Микола Садеков стверджував, що "викрасти дані про мобілізаційний ресурс України буде фізично неможливо". Водночас нардеп від Блоку Порошенка Іван Винник заявляв, що захист персональних даних нікого не бентежить, коли йдеться про грошові перекази в інтернеті або про реєстр нерухомості. За його словами, навіть якщо існує ймовірність крадіжки інформації з реєстру, заради безпеки країни на такий ризик можна піти.

Від початку антитерористичної операції в Україні пройшло шість хвиль часткової мобілізації, для служби в зоні АТО закликали понад 200 тисяч осіб. Однак останню мобілізацію проводили ще у 2015 році, після чого зробили ставку на контрактників. Водночас із 2014 року в країні відновлено призов на строкову службу ("строковиків" не відправляють у зону бойових дій на Донбасі), тому реєстр не втратить актуальності, навіть якщо мобілізації більше проводити не будуть.