По стопах Кенії, Уганди і Малайзії. Що відомо про зміст президентського законопроекту про антикорупційний суд
26 грудня на сайті Верховної Ради з'явився текст законопроекту про Вищий антикорупційний суд України, який подав президент Петро Порошенко. "ГОРДОН" розповідає, яким глава держави бачить створюваний орган, а також які дискусії і скандали передували внесенню проекту закону на розгляд парламенту.
Про що написав Порошенко?
Президент України Петро Порошенко 22 грудня вніс до парламенту проект закону №7440 "Про Вищий антикорупційний суд". 26 грудня на сайті парламенту з'явилося повідомлення, що документ передано до комітету з питань правової політики та правосуддя.
Також став доступним текст законопроекту.
Планують, що:
- Вищий антикорупційний суд буде сформовано протягом 12 місяців із дня набуття чинності закону.
- Державна судова адміністрація України у місячний термін після набуття чинності закону визначить чисельність суддів нового органу.
- Вищий антикорупційний суд почне роботу за умови призначення за результатами конкурсу не менше ніж двох третин від загальної кількості суддів, зокрема не менше ніж половини від загальної кількості суддів апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Які справи буде розглядати новий суд?
Згідно з проектом, під юрисдикцію Вищого антикорупційного суду потрапляють кримінальні провадження про корупційні злочини, скоєні посадовими особами, за умови, що розмір предмета злочину або завданої шкоди "у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на момент вчинення злочину" (1762 грн із 1 січня 2018 року, тобто не менше ніж 882,5 тис. грн).
Судді хто?
Суддею Вищого антикорупційного суду може бути громадянин України, який не молодший за 35 років, "має значний досвід здійснення в міжнародних міжурядових організаціях або міжнародних судових установах за кордоном професійної діяльності у сфері права з питань протидії та боротьби з корупцією, володіє знаннями і практичними навичками застосування сучасних міжнародних антикорупційних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії та боротьби з корупцією, практики Європейського суду з прав людини".
Проект передбачає надати охорону майбутнім суддям антикорупційного суду та членам їхніх сімей.
Кому потрібен закон?
Створення спеціалізованого антикорупційного суду є одним із зобов'язань, які Україна взяла на себе перед своїми міжнародними партнерами – Європейським союзом та Міжнародним валютним фондом.
30 вересня 2016 року набули чинності конституційні зміни в частині правосуддя і новий закон "Про судоустрій і статус суддів", який парламент ухвалив 2 червня того самого року. Він передбачав створення Вищого антикорупційного суду, який має розглядати окрему категорію справ, підслідних антикорупційному бюро.
Справи, які розслідує НАБУ, розглядає Солом'янський районний суд, оскільки саме в цьому районі розташоване відомство. Директор НАБУ Артем Ситник заявляв, що суди часто затягують справи бюро, що на руку корупціонерам.
"За два роки в роботі бюро – приблизно 500 справ, майже три сотні підозрюваних і сотні обвинувальних актів, переданих до суду. Однак... поки винесено вироки стосовно тільки 18 осіб", – констатували в НАБУ.
Чому проект внесли тільки зараз?
Дати початку функціонування антикорупційного суду в законі "Про судоустрій і статус суддів" прописано не було.
15 вересня 2017 року Порошенко під час 14-ї щорічної зустрічі Ялтинської європейської стратегії (YES) заявив, що у нього немає півтора чи двох років, щоб чекати створення нової судової інстанції. У ЄС і США таких судів немає, підкреслив президент.
"Де існують антикорупційні суди? У країнах, які показують гарні результати в боротьбі з корупцією? У Кенії, наприклад, в Уганді, у Малайзії та в Хорватії", – сказав Порошенко, допустивши лише створення антикорупційної палати.
У відповідь екс-держсекретар США Джон Керрі сказав, що в його країні "кожен суд антикорупційний".
Тільки 20 жовтня Порошенко заявив про необхідність розроблення спеціального законопроекту про антикорупційний суд.
Як реагували за кордоном?
Затримка зі створенням Вищого антикорупційного суду викликала критику ЄС. Європейці заявляли, що умовою видання чергового траншу макроекономічної допомоги є виконання Україною умов співпраці з МВФ. А Фонд зі свого боку наполягав на ухваленні закону про антикорупційний суд.
20 грудня Єврокомісія у звіті про механізм припинення безвізового режиму закликала якомога швидше розпочати створення суду, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії.
Посол США в Україні Марі Йованович висловлювала надію, що ухвалення законодавства про створення антикорупційного суду відбудеться до кінця року.
Нардеп від Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм стверджував, що зарубіжні партнери назвали 25 січня 2018 року "дедлайном" для ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд.
Що гальмувало процес?
1 лютого 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано проект закону "Про антикорупційні суди" №6011 авторства Єгора Соболєва ("Самопоміч") та інших. 9 жовтня Венеціанська комісія опублікувала текст висновку щодо законопроекту, у якому містилася критика його головних положень. Зокрема, комісія звернула увагу на неприпустимість політизації процесу призначення суддів та необхідність дотримання Конституції під час процедури конкурсного відбору.
8 листопада Порошенко закликав депутатів розробити новий законопроект про антикорупційний суд з урахуванням рекомендацій Венеціанської комісії. 16 листопада комітет Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя рекомендував парламенту повернути законопроект №6011 його ініціаторам.
17 жовтня під стінами Верховної Ради розпочалася безстрокова акція протесту, учасники якої вимагали, зокрема, ухвалення закону про антикорупційний суд. Протестувальники неодноразово вступали в сутички з поліцією.
7 грудня президент заявив, що самостійно підготує і внесе в парламент законопроект про антикорупційний суд, якщо депутати не розроблять відповідного документу.
Раді не вдалося з першої спроби відкликати депутатський проект, тільки 21 грудня у сесійній залі знайшлося для цього 235 голосів.
Наступного дня Порошенко оголосив про готовність презентувати свій варіант закону.