Польща готова видати Україні російського археолога. Чому це важливо і що буде далі
Окружний суд Варшави 18 березня ухвалив рішення про можливість екстрадиції до України російського археолога Олександра Бутягіна, якого затримали в Польщі. Про це повідомляє "Медиазона".
Засідання відбувалося в закритому режимі. За словами захисту, науковець визнав, що проводив розкопки у Криму без дозволу української влади, але заперечує обвинувачення у знищенні пам'ятки – саме ця стаття є підставою для видавання.
Бутягіна затримали у Варшаві 11 грудня 2025 року дорогою з Амстердама до Белграда. Україна обвинувачує його в незаконних розкопках в окупованому країною-агресором Росією Криму й частковому руйнуванні об'єкта культурної спадщини – стародавнього міста Мірмекій у Керчі. Збитки оцінюють більш ніж у 200 млн грн. Слідство стверджує, що із 2014 року він керував розкопками без дозволів. Україна 23 грудня 2025 року надіслала Польщі офіційний запит на екстрадицію.
Чому це важливо
Сам Бутягін в інтерв'ю "Русской службе BBC" сказав, що на дозволи в українських і російських чиновників надавав запити не він, а керівництво Ермітажу, де він до арешту працював завідувачем сектору археології Північного Причорномор'я у відділі Античного світу.
"Після 2014 року адміністрація музею не могла і не стала б надсилати заявку до Києва, оскільки офіційне спілкування з Україною стало неможливим. Я ніяк не міг вплинути на цю ситуацію. Адміністрація музею надсилала заявку до Москви, виходячи з того, хто реально в цей момент контролював археологічний об'єкт", – сказав він.
Археолог стверджує, що працював "в інтересах світової науки", а не на користь конкретної країни чи політичної групи. "Політичні зміни не мають позначатися на наукових дослідженнях і заважати вченим", – заявив він. Науковець стверджує, що він діяв "із турботи" про античне місто Мірмекій у Криму.
Водночас український археолог В'ячеслав Баранов, який до 2014 року працював у Криму, сказав "Бабелю", що багато його колег перестали проводити розкопки на півострові після його окупації. Він не засуджує тих, хто не зміг виїхати з окупації і змушений там працювати, оскільки вони є заручниками ситуації. Але в інших археологів, зокрема й у Бутягіна, вибір був, каже вчений. "Я знаю росіян, які все життя копали у Криму, але після 2014 року почали вивчати Боспорське царство на Таманському півострові", – зазначив український науковець.
Своїми розкопками в захопленому Криму Бутягін допомагає російському режиму легітимізувати окупацію, вважає Баранов. У своїх лекціях у Європі росіянин створює в європейців ілюзію, що в окупації є наука, археологічні розкопки. Водночас він не розповідає за кордоном про пограбовані росіянами музеї у Криму, Херсоні й Мелітополі, знищені обстрілами пам'ятки тощо. За словами Баранова, у Криму росіяни просто руйнують історичні пам'ятки заради будівництва. На думку Баранова, Росія використовує археологію як інструмент впливу на світ.
Військовий експерт Олексій Копитько зазначає, що Бутягін – не просто начальник експедиції, а головна посадова особа з боку Ермітажу з античності у Північному Причорномор'ї. Ермітаж "досліджує" весь Крим, насамперед – Севастополь із Херсонесом і околицями.
"Кремль розгорнув жахливе за шкодою церковно-військове будівництво в Херсонесі з метою забезпечити прикриття агресивної війни й масштабувати індоктринацію людей. Щоб легше збирати м'ясо до армії. Усе це відбувалося у сфері професійної й посадової відповідальності Бутягіна. І немає доказів, що його щось не влаштовувало", – пише Копитько.
Він підкреслює, що Бутягін працює якраз на "політичну групу" нелегітимного президента РФ Володимира Путіна й діректора Ермітажу Михайла Піотровського.
"А як бути з тими українськими вченими, зокрема археологами, яких Росія вбила чи скалічила? У кого відібрала дім і професію? Як бути з тими, кого захопили у Криму і тримають у заручниках?.. Бутягін виходить із того, що Росії дозволено вбивати вчених і громити пам'ятники, йому можна в цьому пособляти, але Європа із традицій гуманності не повинна мати до нього претензій", – пише експерт.
Що буде далі?
Адвокат російського археолога Адам Доманьський заявив, що оскаржить рішення, пише "Медиазона". Бутягін може подати апеляційну скаргу протягом семи днів, її мають розглянути до 1 червня. До розгляду апеляції Бутягін залишатиметься під вартою. Остаточне рішення щодо екстрадиції ухвалюватиме міністр юстиції Польщі.
Захист також стверджує, що українська сторона не надала нових доказів провини, і попереджає про можливі ризики для прав і безпеки підозрюваного в разі його передання.
Як зазначає The Bell, якщо рішення суду витримає апеляцію, воно створить робочий механізм притягнення до відповідальності за будь-яку наукову й іншу діяльність на окупованих територіях і продемонструє, що треті країни готові забезпечувати цей механізм.