Про Путіна, Сі Цзіньпіна, другий строк, вакцинацію, і ні слова про Україну. Байден провів першу пресконференцію. Головне
Джо Байден дав першу пресконференцію у статусі президента США. Приблизно годину глава Білого дому говорив про вакцинацію проти коронавірусу, еміграцію, виведення військ з Афганістану, конкуренцію з Китаєм, загрози від Північної Кореї та свій можливий другий строк. Про президента Росії Володимира Путіна Байден згадав лише раз, про Україну – жодного разу. "ГОРДОН" зібрав найважливіші та найцікавіші відповіді Байдена.
25 березня 2021 року президент США Джо Байден дав першу після вступу на посаду пресконференцію, яку транслювали на офіційному YouTube-каналі Білого дому. Захід відбувся на 65-й день після інавгурації Байдена. Така тривала пауза не характерна для американських президентів.
За інформацією NBC News, 15 попередників Байдена на посаді президента США проводили першу пресконференцію протягом перших 33 днів на посаді. Через пандемію кількість журналістів було обмежено до 30. Усі вони були в масках і сиділи в залі, дотримуючись соціальної дистанції.
Про президентські вибори 2024 року
"Так, я сподіваюся виставити свою кандидатуру на переобрання", – відповів 78-річний Байден на запитання журналіста про свій можливий другий строк на посаді президента.
Пізніше американський лідер уточнив, що сподівається на такий результат подій, "але дуже складно планувати на три-чотири роки наперед, невідомо, що станеться".
Також він додав, що хотів би на майбутніх виборах балотуватися разом із нинішньою віцепрезиденткою Камалою Гарріс, оскільки "вона чудова партнерка і дуже добре працює".
Наступні президентські вибори у США заплановано на 5 листопада 2024 року. Це будуть 60-ті президентські вибори в історії країни.
Про демократію, автократію та Росію
Російську тематику глава США порушив, коли порівнював ефективність демократичного й автократичного устрою держав. Про демократію він заговорив у контексті обговорення відносин із Китаєм.
"Ваші діти, ваші онуки повинні будуть захищати свої докторські дисертації про те, хто досяг успіху в нашому світі: автократія чи демократія. Зараз це вирішують. Не тільки про Китай ідеться. Подивіться навколо. Ми переживаємо четверту промислову революцію. Ці значні зміни, яких ми зазнали в науці, технологіях, довкіллі... Як ми до цього пристосуємося? Чи достатньо демократії здатні конкурувати в таких нових умовах? Ми маємо це довести. Це абсолютно чітко і зрозуміло для нас. Усі демократичні країни, думаю, зі мною згодні, що зараз триває боротьба між демократіями й автократіями", – сказав Байден.
Як приклад він навів Росію і назвав її автократією.
"Зверніть увагу: Росія більше не говорить про комунізм. Вона виступає за автократію, де ухвалює рішення одна людина – керівник країни. Ось до чого, власне кажучи, усе йде. Ми маємо довести, що демократія працює", – підкреслив президент США.
Про Путіна
Продовжуючи тему економічної війни з Китаєм, Байден не тільки розповів про своє спілкування з його лідером Сі Цзіньпіном, але й один раз згадав президента РФ Володимира Путіна.
Байден назвав Сі Цзіньпіна "прямолінійною і дуже-дуже розумною людиною", але зазначив, що в нього "немає демократичної кістки в тілі".
"Я знаю Сі Цзіньпіна довгий час. Я провів із ним більше часу, ніж будь-хто інший із міжнародних лідерів. Я провів із ним багато-багато годин сам на сам, якщо не брати до уваги нашого перекладача. І він, звичайно ж, не має у своєму тілі жодної кісточки, яку можна назвати демократичною навіть із маленької літери. Але він дуже-дуже розумна людина, він розуміє, що означає демократія в цьому світі", – сказав Байден.
Потім глава Білого дому порівняв китайського лідера з його російським колегою.
"Він один із тих хлопців, як і Путін, які думають, що автократія – це майбутнє людства, а демократія не може функціонувати у світі, який постійно ускладнюється", – переконаний Байден.
Щодо протистояння з Китаєм
Досить емоційно відреагував президент США на запитання щодо протистояння з Китаєм. Байден підкреслив, що демократичним країнам треба змусити Китай дотримуватися міжнародних правил і законів, "щоб розв'язувати проблеми майбутнього".
Американський лідер зауважив, що під час розмови із Сі Цзіньпіном сказав йому, що поки КНР і далі порушуватиме права людини, США будуть привертати до цього увагу всього світу.
"Я дав йому чітко зрозуміти, що жоден американський президент... Ну, можливо, один, але жоден інший ніколи не перестане привертати увагу до того, що відбувається в Тибеті й Гонконгу. Жоден американський президент не закриє на це очі", – підкреслив Байден.
Він сказав, що Сполучені Штати готові, зокрема, і до жорсткої економічної конкуренції з Китаєм.
"У Китаю є така мета, я їх критикую за неї, але вони хочуть стати провідною країною у світі, найбагатшою, наймогутнішою. Але поки я на посаді, цього не станеться, тому що США і далі ростимуть і розвиватимуться", – заявив глава Білого дому.
Про вакцинацію
На пресконференції відчутну частину часу було приділено темі вакцинації проти коронавірусу і проблемі незаконної імміграції. Байден похвалився, що у США раніше від запланованого терміну було вакциновано понад 100 млн американських громадян.
"8 грудня [2020 року] я говорив, що хотів би домогтися вакцинації на рівні 100 млн у перші 100 днів [свого президентства]. На 58-й день нам удалося досягти цієї цифри, ми обігнали графік", – заявив Байден.
Він також додав, що другим його завданням буде до 100 днів свого перебування в Білому домі "домогтися вакцинації на рівні 200 млн осіб".
"Я знаю, що це далекосяжні плани, які удвічі перевищують заплановані. Але жодна інша країна не підійшла навіть близько до таких цифр. Я сподіваюся, ми зможемо цього домогтися", – сказав президент США.
Згідно з даними американського Університету Джонса Гопкінса, станом на 25 березня у США було понад 30 млн виявлених випадків зараження, з них більш ніж 547 тис. – із летальними наслідками.
Про загрозу, що йде від Північної Кореї
За день до пресконференції Північна Корея провела випробування двох балістичних ракет малої дальності. Журналісти запитали Байдена, де проходить його червона риска у відносинах із цією країною.
Президент відповів, що запуском ракет Північна Корея порушила резолюцію ООН, а також підкреслив, що США будуть впливати на північнокорейський режим дипломатичними методами.
"Ми консультуємося зараз із нашими союзниками й партнерами щодо цього. І ми виробимо реакцію. Якщо буде ескалація, ми будемо відповідно реагувати. Я також готовий до застосування дипломатичних важелів, але за умови, що денуклеаризація – це варіант", – сказав Байден.
Про виведення військ США з Афганістану
Один із журналістів нагадав Байдену, що той, коли був кандидатом у президенти, обіцяв у разі перемоги на виборах "покласти край нескінченним війнам". Після чого представник ЗМІ запитав, чи виведуть США свої війська з Афганістану в зумовлені договором строки – до 1 травня 2021 року.
"Найімовірніше, нам важко буде вкластися в терміни до 1 травня через різні тактичні причини. Разом із [держсекретарем США Ентоні] Блінкеном зустрічалися із союзниками і представниками країн, у яких теж є війська в Афганістані, й обговорювали, як максимально грамотно все зробити. І якщо ми виведемо війська, це має бути безпечно, упорядковано", – відповів Байден.
Він також додав, що США в будь-якому разі виведуть свої війська, оскільки не хочуть, щоб вони "нескінченно перебували в Афганістані".
"Нам потрібно виконати угоди, які уклав [попередній] президент Дональд Трамп, щоб вивести війська до певного терміну. Ми виведемо війська однозначно. Питання тільки – коли", – підкреслив Байден.
29 лютого 2020 року представники США і радикального руху "Талібан" підписали мирну угоду, яка передбачає виведення іноземних військ з Афганістану протягом 18 місяців після її підписання. 1 травня 2021 року – це крайній термін, установлений документом. За даними Пентагону, зараз в Афганістані перебуває приблизно 2,5 тис. американських військовослужбовців. На піку, 2001-го, було 98 тис.
Вашингтон ввів війська в Афганістан після терактів 11 вересня 2001 року. Рішення підтримали близькі союзники США. Офіційно проголошеною метою війни було знищення військової структури "Аль-Каїди" і позбавлення цієї терористичної організації позицій в Афганістані завдяки усуненню від влади в Кабулі руху "Талібан". Наразі під контролем талібів більш ніж половина території Афганістану.