Тиждень війни на Близькому Сході. Підсумки й прогнози для України
28 лютого 2026 року США й Ізраїль розпочали воєнну операцію проти Ірану. Союзники як мету оголосили знищення ядерного й ракетного потенціалу Тегерана й зупинення іранського фінансування тероризму. Іран відповів хвилями ракет і дронів по багатьох країнах регіону, під загрозою опинився світовий нафтовий ринок, Україна також виявилася залученою у війну. "ГОРДОН" зібрав головне про перший тиждень конфлікту.
Хроніка війни
У перші години після початку ударів 28 лютого ліквідували верховного лідера Ірану аятолу Хаменеї разом із міністром оборони, командувачем КВІР і десятками інших чиновників. Іран негайно відповів: вибухи пролунали в Катарі, Кувейті, ОАЕ й Бахрейні, де розташовані американські військові бази. Нова хвиля іранських ударів сталася в перші дні березня. Вибухи зафіксували в Ізраїлі, Дубаї, Досі, Бахрейні, Йорданії й Іраку. "Хезболла" відкрила другий фронт, випустивши ракети по північних районах Ізраїлю. КВІР офіційно оголосив про блокування Ормузької протоки – через неї проходить приблизно третина світового нафтового трафіку, а майже 20 тис. моряків виявилися заблокованими на суднах.
Середина тижня принесла ескалацію на морі. За даними Центрального командування США, американці на той момент потопили чи пошкодили понад 20 іранських суден. Ізраїльські ВПС завдавали ударів по сотнях цілей в Ірані – по ракетних установках, паливних депо в Тегерані, по аеропорту "Мехрабад". Пентагон підтвердив, що американський підводний човен торпедував іранський фрегат IRIS Dena в Індійському океані, це перша така атака ВМС США із часів Другої світової війни, загинуло приблизно 87 членів екіпажу. У Лівані Ізраїль знищив штаб-квартиру "Хезболли" в Сайді, ракета, відхилившись від курсу, влучила в азербайджанський Нахічевань – пошкоджено будівлю аеропорту, чотирьох людей поранено.
До кінця тижня США вивели неекстрений персонал посольства в Ер-Ріяді після серії атак на дипломатичний квартал саудівської столиці. Кількість загиблих американських військових до 8 березня сягнула семи осіб. За даними іранського Червоного Півмісяця, кількість жертв серед мирного населення Ірану за перший тиждень перевищила 800 людей. Асамблея експертів одноголосно обрала сина Хаменеї – Моджтабу – новим верховним лідером, і КВІР склав йому присягу.
Заяви політиків
2 березня президент США Дональд Трамп в інтерв'ю CNN заявив: "Ми ще навіть не почали" – "велика хвиля" ударів по Ірану ще попереду. 6 березня в Truth Social він висунув вимогу Тегерану щодо "беззастережної капітуляції". Зростання нафтових цін Трамп назвав "дуже невеликою платою за безпеку", додавши, що вони впадуть "після усунення ядерної загрози".
Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив 7 березня, що Іран готовий припинити удари по сусідніх країнах за умови, що з їхніх територій не атакуватимуть Іран. Трамп відповів у соцмережі, що це "лише тому, що ми б'ємо невпинно", і пригрозив новими ударами. Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї, якого ексдиректор ЦРУ Девід Петреус назвав "невдалим" вибором через маленькі шанси, що він обере "прагматичний курс", – до переговорів не закликав.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху окреслив мету операції як "повний демонтаж іранського режиму". Міністр закордонних справ країни Гідеон Саар висунув вимогу, щоб світова спільнота розірвала відносини з Тегераном. Європейські лідери – президент Франції Еммануель Макрон, прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер і канцлер ФРН Фрідріх Мерц – випустили спільну заяву, засудивши іранські удари по території сусідніх держав і закликавши Тегеран згорнути ядерну програму. Єдиної заяви про підтримку воєнної операції США та Ізраїлю Євросоюз так і не ухвалив.
Наслідки для нафтового ринку
На перших після початку війни торгах нафта Brent здорожчала на 13% – до $82 за барель. Судноплавство через Ормузьку протоку практично зупинилося, НПЗ Ras Tanura в Саудівській Аравії атакували дроном. До 9 березня Brent подолала позначку $119, WTI додала 31% – максимум із 2022 року.
У відповідь міністри фінансів G7 зібралися на екстрене засідання й обговорили спільний викид зі стратегічних резервів 300–400 млн барелів – три країни "Групи семи", включно зі США, підтримали захід. Сам Трамп поспішив заспокоїти ринки, назвавши те, що відбувається, короткочасним явищем.
Оцінки й прогнози провідних ЗМІ
За оцінками The New York Times, перший тиждень війни коштував США приблизно в $6 млрд. Газета констатувала, що вимога Трампа про "беззастережну капітуляцію" розширює цілі війни до невизначеного горизонту – аналогічно до японської окупації після 1945 року, яка тривала сім років, і Білий дім уже готує запит про додаткове фінансування в Конгрес.
Financial Times вказує, що іранські удари по дата-центрах AWS в ОАЕ й Бахрейні відкрили новий фронт – проти цифрової інфраструктури, яку Перська затока тільки будує.
Колишній президент Ради з міжнародних відносин Річард Хаас у колонці для The Atlantic наголошує на головній суперечності війни: та сама адміністрація, яка демонструє "безмежне терпіння" щодо Росії за агресію в Україні, так і не пояснила переконливо, чому дипломатія з Іраном була неможливою. За його оцінкою, США й Ізраїль встановили контроль над небом Ірану, але масового падіння в іранській еліті, потрібного для зміни режиму, не сталося.
NPR зафіксувало підсумки тижня війни в людських життях: 12 загиблих в Ізраїлі, семеро американських військових, 123 – у Лівані, понад 800 – в Ірані. Журналісти констатують, що конфлікт вийшов за межі Близького Сходу, зачепивши Туреччину, Азербайджан і Кіпр. Коли війна закінчиться – ніхто не знає, роблять вони висновок.
Наслідки в Україні
Для Києва близькосхідна війна обернулася одночасно загрозою й несподіваною можливістю. 5 березня президент України Володимир Зеленський повідомив, що США офіційно звернулися до Києва з проханням допомогти у протидії іранським дронам, і доручив скерувати засоби й фахівців.
9 березня президент заявив, що Україні вже надійшло 11 запитів щодо допомоги в боротьбі із Shahed від країн – сусідів Ірану, європейських держав і США. "Україна готова позитивно реагувати на запити тих, хто допомагає нам самим", – наголосив він.
Reuters 7 березня повідомило, що США й Катар ведуть переговори про закупівлю українських безпілотників-перехоплювачів P1-Sun компанії SkyFall.
The New York Times припускає, що на Близькому Сході Україна розраховує набрати очки в очах Вашингтона, оскільки "ніхто краще не знає, як боротися з дронами-камікадзе". Київ прагне наголосити на контрасті з позицією Москви, яка, ймовірно, передає Ірану розвіддані для обстрілів американських військових об'єктів, вважають автори статті. Окрім постачання озброєнь, українська влада розраховує дістати за допомогу на Близькому Сході дипломатичне сприяння в тиску на РФ на переговорах, коли їх відновлять.
Війна на Близькому Сході вже вдарила по цінах на паливо в Україні. 2–3 березня найбільші мережі АЗС – ОККО, WOG, "Укрнафта" – підвищили ціни на бензин і дизель у середньому на 2 грн/л за добу. До 6 березня, за даними галузевих аналітиків, середня ціна А-95 зросла на 6,24 грн/л порівняно з 27 лютого – до 68,92 грн/л, а дизель додав 7,23 грн/л. На частині заправок дизельне паливо наблизилося до позначки 80 грн/л.
Причиною експерти називають структурну вразливість країни: після знищення Росією НПЗ у Кременчуці Україна повністю залежить від імпорту нафтопродуктів із Європи, а європейські переробники негайно реагують на будь-які перебої з постачанням із Близького Сходу. Антимонопольний комітет України розпочав перевірку мереж АЗС і вимагає від компаній пояснити стрімке зростання цін.
Не менш гострою стала ситуація з газом: після того як Катар – один із найбільших постачальників СПГ до Європи – зупинив виробництво через іранські удари, європейські газові ф'ючерси зросли на 34%. До 9 березня базові газові контракти в Європі підскочили ще на 30% за один день – після того як нафта пробила $100 за барель. Для України, яка в умовах війни критично залежить від європейської енергетичної підтримки, це означає подорожчання і так дорогого імпортного тепла й електрогенерації.
Висновки
Авторитетний український публіцист Віталій Портников у своєму відеоблозі в YouTube сформулював імовірні наслідки для України ситуації навколо Ірану так: "Це на користь Москви – зростання ціни на нафту досить серйозно збільшує її можливості продовжувати цю війну в Україні". На його думку, для України є два варіанти, які "на 100% задовольнять": або конфлікт буде коротким, або впаде режим в Ірані. "Для України будь-яке швидке закінчення війни краще, ніж її продовження", – сказав Портников.
Це перегукується з позицією колишнього міністра закордонних справ Дмитра Кулеби, яку викладено на його TikTok-каналі "Кулеба курить", її опублікував "ГОРДОН" у розділі блогів. На його думку, для України затяжна війна на Близькому Сході – це дорогий нафтовий ресурс у руках Москви й ризик втратити західну увагу.