Трамп обирає команду: у США шоковані, але Зеленський вважає, що вона допоможе швидше завершити війну. Головне G

Cтаном на 16 листопада Трамп номінував (усі ці кандидатури ще має затвердити Сенат):

• Піта Гегсета – на посаду міністра оборони;
• Метта Гетца – на посаду генпрокурора США (міністра юстиції);
• Марко Рубіо – на посаду глави Держдепартаменту;
• Талсі (інший варінт Тулсі) Габбард – на посаду директора Національної розвідки;
• Джона Реткліффа – на посаду директора ЦРУ;
• Роберта Кеннеді – молодшого – на посаду міністра охорони здоров'я;
• Крісті Ноем – на посаду міністра внутрішньої безпеки.

Також Трамп номінував кількох посадовців, призначення яких не потребує згоди верхньої палати Конгресу: зокрема, Майк Волц стане радником президента з питань національної безпеки, а бізнесмени Ілон Маск і Вівек Рамасвамі очолять новостворений департамент підвищення ефективності уряду.

Окрім того, за даними телеканала Fox News, Трамп має намір призначити спецпосланника з питань переговорів між Україною та РФ. Хто саме обійме цю посаду, обраний президент поки не заявляв. У його попередній адміністрації аналогічні функції виконував Курт Волкер.

Серед номінованих політиків, як зазначає агентство Associated Press, є як старі союзники Трампа, так і ті, хто щойно приєднався до його команди (наприклад, Габбард і Кеннеді-молодший – колишні демократи, які в різні роки брали участь у праймеріз Демократичної партії на виборах президента). Однак усіх об'єднує лояльність до обраного президента.

"Деякі з них мають великий досвід у сферах, якими мають керувати, водночас інші – ні. Декого, імовірно, обрали для того, щоб шокувати, декого – щоб заспокоювати, а інших – щоб посіяти хаос. Але незалежно від різниці в ідеологіях і резюме, насамперед вони будуть [в уряді], щоб виконувати волю Трампа", – пише агентство.

Генпрокурором й очільником мін'юсту США має стати 42-річний конгресмен від Флориди Метт Гетц, у якого майже немає юридичного досвіду (особливо як порівняти з іншими генпрокурорами США), пише CNN. Він також має скандальну репутацію, через що навіть республіканці сприйняли новину про номінування Гетца як жарт, зазначає AP.

2020 року мін'юст вів розслідування проти республіканця за підозрою в торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації та статевих стосунках із 17-річною дівчиною (за три роки відомство припинило розслідування без висування обвинувачень, оскільки вважало свідчення двох головних свідків ненадійними). До останнього часу розслідування щодо Гетца вів і комітет з етики Палати представників – за підозрою в отриманні неналежних подарунків, сексуальних правопорушеннях, вживанні наркотиків і перешкоджанні розслідуванню щодо нього. Після номінування Гетц подав у відставку, а оскільки Палата представників може вести розслідування лише проти чинних конгресменів, розслідування мають припинити, а висновки вже завершеного не мають права публікувати.

Телеканал CNN нагадує, що Гетц неодноразово заявляв, що під час президентства Джо Байдена мін'юст став засобом боротьби з консерваторами, зокрема й Трампом, а ФБР, яке підпорядковується міністерству, перевищує повноваження у стеженні. Він також критикував кримінальне переслідування Трампа й учасників штурму Капітолія в січні 2021 року. На думку телеканала, саме захист Трампа і його команди, а також переслідування опонентів обраного президента можуть стати головними завданнями Гетца на посаді генпрокурора.

Також Гетц є противником допомоги Україні (хоча його ймовірна посада і не передбачає прямого впливу на підтримку Києва). Він, зокрема, був серед 11 конгресменів-республіканців, які в лютому 2023 року внесли на розгляд Палати представників резолюцію про припинення військової та фінансової підтримки Києва.

Критично налаштований до допомоги Україні й кандидат на посаду глави Пентагону – 44-річний Піт Гегсет. Він – ветеран бойових дій в Іраку й Афганістані, його двічі нагороджено Бронзовою зіркою. Після повернення у США 2014 року почав співпрацювати з телеканалом Fox News, який прихильно ставиться до Трампа. Зокрема, Гегсет публічно виправдовував катування ув'язнених у Гуантанамо, домагався виправдання американських військовослужбовців, яких обвинуватили у воєнних злочинах (і Трамп помилував кількох таких військових під час першого строку), а також висловлював сумніви, що генерал Чарльз Браун (перший темношкірий генерал армії США й перший темношкірий голова Об'єднаного комітету начальників штабів) годиться на цю посаду через колір шкіри.

Як зазначає Politico, вибір Гегсета шокував політичний істеблішмент у Вашингтоні (уже після номінації виявили, що він, як і Гетц, фігурував у справі про сексуальний злочин). Очікували, що Пентагон очолить досвідчений законодавець або хтось із великим досвідом в оборонній сфері. Однак, навіть з урахуванням не завжди зрозумілих призначень Трампа, це рішення стало несподіваним. Топменеджер одного з американських оборонних підприємств, коментуючи номінацію, сказав: "Хто, чорт забирай, цей хлопець?!" Конгресмен-демократ, член комітету з питань збройних сил Адам Сміт заявив, що ще за 20 хвилин до номінації не знав, хто такий Гегсет. Один із керівників Пентагону сказав Reuters, що в Гегсета немає відповідних кваліфікацій і для менш відповідальної роботи.

У разі затвердження Сенатом Гегсет може стати координатором допомоги Україні від союзників по НАТО, яких він жорстко критикував.

"Чому Америка, європейський "контактний номер екстреної допомоги" протягом останнього сторіччя, має слухати самовпевнені й безсилі нації, які просять нас дотримуватися застарілих і односторонніх домовленостей щодо оборони, згідно з якими вони більше не живуть?" – писав Гегсет у своїй книжці, яку цитує "BBC News Україна".

У перші тижні повномасштабного вторгнення РФ в Україну він називав Путіна воєнним злочинцем, а також критикував адміністрацію Байдена за повільні рішення. Утім, Гегсет також заявляв, що, хоча події в Україні й важливі, але "все це блідне порівняно зі злочинністю, яку я бачу на вулицях, із лібералізмом, який я бачу у своїй культурі, з інфляцією, яку я бачу у своїй кишені".

Ще більш контраверсійні думки щодо війни Росії проти України має Талсі (Тулсі) Габбард, яку Трамп номінував на посаду директора Національної розвідки США і яка в разі затвердження Сенатом куруватиме роботу всіх 17 розвідувальних служб Сполучених Штатів.

43-річна Габбард – колишня військова, ветеранка війни в Іраку. Із 2013-го до 2021 року була членкинею Палати представників від Демократичної партії (вона також стала першою конгресвумен індуїстського віросповідання). 2019 року заявила про намір балотуватися у президенти від демократів, однак потім підтримала Джо Байдена. 2022 року Габбард оголосила про вихід із партії, яка, за її словами, опинилася "під повним контролем елітарної кліки підбурювачів війни" (маючи на увазі підтримку України у війні проти РФ). Ще раніше, 2017-го, вона виступала проти операції США в Сирії й зустрічалася із сирійським диктатором Башаром Асадом у Дамаску.

У день початку повномасштабного російського вторгнення вона написала в соцмережі X, що "цієї війни та страждань можна було б легко уникнути, якби адміністрація Байдена і НАТО просто визнали законні побоювання Росії щодо вступу України в НАТО".

У березні того самого року вона оприлюднила відео, у якому стверджувала, що в Україні нібито є фінансовані США лабораторії, які розробляють біологічну зброю. Сенатор-республіканець Мітт Ромні тоді заявив, що Габбард "повторює брехливу російську пропаганду", нагадує NYT.

Як пише Reuters, призначення Габбард, яка не має досвіду роботи в розвідці, але за посадою буде радницею президента і готуватиме щоденні розвідувальні звіти, може призвести до того, що Трампу надходитиме спотворений погляд на зовнішні загрози, який "базуватиметься на тому, що, на думку Габбард, може йому сподобатися". Окрім того, іноземні союзники США можуть обмежити обмін розвідданими, побоюючись витоків. Джерело в європейській оборонній сфері заявило агентству, що треба очікувати на сповільнення обміну даними щонайменше на початку президентства Трампа. Співрозмовник агентства наголосив, що, на думку союзників США, усі призначення в новій адміністрації "відбуваються в неправильному напрямі". Номінацією Габбард незадоволені й у Республіканській партії, і її, ймовірно, очікують "важкі допити на слуханнях у Сенаті", зазначає агентство.

Дещо врівноважити розвідувальну спільноту США може призначення директором Центрального розвідувального управління досвідченого конгресмена-республіканця Джона Реткліффа. Хоча його також вважають суперлояльним обраному президенту, Reuters наголошує, що його не сприймають як "вогненебезпечну фігуру" і він може бути противагою Габбард на чолі головної розвідувальної служби країни.

59-річний Реткліфф – колишній прокурор, його кілька разів обирали в Конгрес від Техасу. У Палаті представників, зокрема, входив до республіканської комісії з розслідування щодо Гантера Байдена, сина чинного президента США Джо Байдена. Наприкінці першого строку Трампа був директором Національної розвідки. Уже тоді через надмірну наближеність до Трампа його призначення затягнулося майже на рік: уперше Реткліффа номінували на посаду в липні 2019-го, кілька днів потому його кандидатуру відкликали, оскільки він не мав абсолютної підтримки навіть серед республіканців. Протягом наступних шести місяців Трамп не знайшов нікого іншого й повторно номінував Реткліффа в лютому 2020-го. Сенат затвердив його лише наприкінці травня й він залишався на посаді до інавгурації Джо Байдена. Як главу розвідувальної спільноти його запам'ятали через заперечення російського впливу на вибори у США та відмову визнати перемогу Байдена.

Чи не єдиний кандидат на посаду в уряді, який не викликав відвертих протестів, – це сенатор Марко Рубіо, якого Трамп пропонує призначити державним секретарем. Reuters називає Рубіо "найагресивнішим кандидатом у списку" – раніше він був прибічником жорсткої зовнішньої політики щодо геополітичних ворогів Америки, зокрема Китаю, Ірану й Куби. Проте останнім часом Рубіо пом'якшив деякі зі своїх позицій – зокрема, щоб наблизити їх до позицій Трампа. Наприклад, у січні 2022-го він пропонував ввести проти російського керівництва жорсткі санкції в разі нападу на Україну, проте у квітні 2024-го не підтримав законопроєкту про фінансування оборонних потреб Києва, а у вересні 2024-го вже говорив про потребу переговорів між Україною та РФ, щоб "війна не була нескінченною".

"Я не на боці Росії, але, на жаль, реальність така, що війна в Україні завершиться через переговори. Я хочу й вірю, що Дональд Трамп хоче, щоб Україна мала більше важелів у цих переговорах", – говорив він в інтерв'ю NBC.

Уже після номінування на посаду держсекретаря Рубіо пообіцяв "забезпечувати мир через силу", однак не пояснив, як ця політика відобразиться на підтримці України. Проте запевнив, що прихід Трампа до влади не означатиме автоматичного припинення фінансування Києва.

Ще один "яструб" у майбутній адміністрації, який, імовірно, впливатиме на підтримку України, – колишній "зелений берет", конгресмен Майк Волц, якого Трамп призначить радником із питань національної безпеки. У цій ролі він відповідатиме за інформування президента про головні питання нацбезпеки та координацію з різними агентствами. В адміністрації Байдена цю посаду обіймає Джейк Салліван, і вважають, що саме через його надмірну обережність США часто зволікали з наданням нових видів озброєнь.

Як пише Forbes Ukraine, першого року повномасштабної війни Волц відвідував Україну, зустрічався із президентом Володимиром Зеленським і проголосував за шість із шести законопроєктів про допомогу Україні в Палаті представників. Однак потім його позиція змінилася: він виступив проти членства України в НАТО, заявляючи, що це нібито втягнуло б США у війну, а навесні 2024-го проголосував проти найбільшого пакету допомоги на $60 млрд, стверджуючи, що доба "сліпих чеків для України завершилася".

На думку Волца, війну потрібно завершити, примусивши обидві сторони до переговорів: Україну – припиненням фінансової підтримки, Росію – нарощуванням видобування нафти у США і, як наслідок, падінням цін на сировину (запасний варіант – дозволом Україні бити західною зброєю по території РФ).

Але навіть такий план здається "планом перемоги" порівняно з тим, що пропонував бізнесмен Вівек Рамасвамі, якого Трамп разом з Ілоном Маском планує призначити керівниками департаменту підвищення ефективності уряду. Зокрема, під час праймеріз Республіканської партії Рамасвамі заявляв, що "прийме" контроль Росії над українськими територіями, які їй удалося захопити із 2014 року, і пообіцяє не допустити вступу України в НАТО в обмін на припинення Росією військового союзу з Китаєм. Він також обіцяв скасувати санкції, введені проти Росії, і повернути її на світовий ринок.

Ілон Маск, як і багато хто з прибічників Трампа, на початку вторгнення підтримував Україну. Він, зокрема, забезпечив українських військових терміналами супутникового зв'язку Starlink. Як заявляв начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов, на Starlink працювала "вся лінія фронту". Але вже у вересні 2022-го Маск відмовився увімкнути супутниковий зв'язок поблизу окупованого Криму, зірвавши атаку ЗСУ на Чорноморський флот РФ. Він стверджував, що, якби активував Starlink і операція ЗСУ була б успішною, "SpaceX була б явним співучасником великої війни й ескалації конфлікту". Пізніше він опублікував образливий мем на адресу Володимира Зеленського і сказав, що нелегітимний президент РФ Володимир Путін "не може програти", а також виступив проти виділення $60 млрд на допомогу Україні на початку 2024 року.

Хоча майбутні посади Маска і Рамасвамі не передбачають заглиблення у справи України, телеканал NBC повідомляв, що власник SpaceX має "думку стосовно всіх питань" і ділиться цими думками так наполегливо, що почав дратувати інсайдерів Трампа вже в перший тиждень після виборів (сам Трамп жартував на зустрічі з конгресменами, що ніяк не може позбутися Маска).

Імовірне призначення колишнього демократа, який змагався за висування у президенти від Демократичної партії, Роберта Кеннеді – молодшого міністром охорони здоров'я та захисту довкілля навряд чи якось позначиться на допомозі Україні, але засвідчує парадоксальну кадрову політику Трампа. Кеннеді-молодший, який зробив собі ім'я на боротьбі проти забруднення природи, упродовж останніх років поширював непідтверджені медичні теорії й теорії змов. Зокрема, він стверджував, що Wi-Fi і фториди, які додають у воду для захисту зубів від карієсу, спричиняють рак, що хімікати у воді роблять дітей трансгендерами і що вакцини небезпечніші за хвороби, проти яких мають захищати. Під час пандемії коронавірусної інфекції Кеннеді-молодший був одним із найвідоміших антивакцинаторів. 

Проте, імовірно, не всі з номінованих політиків можуть стати міністрами. Незважаючи на те, що Республіканська партія на проміжних виборах 5 листопада здобула більшість у Сенаті, не всі сенатори-республіканці безумовно лояльні Трампу. Тому найодіозніші кадрові рішення можуть відкинути. Окрім того, зазначає The New York Times, протягом останніх 20 років жоден президент США не зміг зберегти повний контроль над усіма гілками влади впродовж усього строку. Так було із Джорджем Бушем – молодшим, Бараком Обамою, Джо Байденом і самим Дональдом Трампом під час першого строку.

"Республіканці в Конгресі повністю розуміють, що в них може бути тільки два роки, щоб зробити те, що вони хочуть, без втручання надокучливих демократів. І навіть ці два роки можуть бути під загрозою через партійні розбіжності й хистку більшість, які ускладнюють роботу, тоді як виборці очікують на великі успіхи, беручи до уваги повний контроль у Вашингтоні", – пише видання.