"Негайні і жорсткі". Сенатор Рубіо презентував законопроєкт щодо стримування вторгнення РФ в Україну

Війна в Україні

Сенатор від Республіканської партії Марко Рубіо 14 січня подав проєкт закону про стримування військової агресії Росії проти України. Про це повідомив сайт політика.

Законопроєкт передбачає запровадження "негайних і жорстких персональних санкцій щодо [президента РФ] Володимира Путіна та решти авторитарного керівництва Росії, якщо російські війська продовжать вторгнення в Україну".

У документі зазначено, що законопроєкт накладе санкції на Путіна і на сектори російської економіки, від яких залежить збагачення його оточення.

"Важливо, щоб цей законопроєкт не залежав від рішення президента [США Джо] Байдена про те, що являє собою вторгнення в Україну", – ідеться у повідомленні.

"Основна частина будь-якої стратегії, спрямованої на те, щоб змусити Путіна відступити, полягає в тому, щоб зробити наслідки вторгнення вкрай болючими для олігархів, які підтримують його контроль над Росією", – наголосив Рубіо.

Він додав, що США мають демонструвати "силу та рішучість, а не слабкість".

"Я закликаю своїх колег із Сенату співпрацювати зі мною, щоб ухвалити цей законопроєкт, поки не стало надто пізно", – зазначив сенатор.

12 січня на сайті Сенату США опублікували Defending Ukraine Sovereignty Act of 2022 – проєкт закону про санкції, які пропонують накласти на РФ у разі вторгнення в Україну. Документ передбачає введення санкцій, зокрема, проти Путіна, прем'єр-міністра Михайла Мішустіна, глави міністерства закордонних справ РФ Сергія Лаврова та начальника Генштабу збройних сил РФ Валерія Герасимова. Обмеження планують ввести також проти низки російських банків, зокрема "Сбербанку", ВТБ, "Газпромбанку" та "Альфа-банку".

Контекст

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною та готує вторгнення до України.
Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових. Поблизу кордону України розміщено значну кількість військ РФ, США не фіксують її зменшення. Про це 10 січня заявив речник Пентагону Джон Кірбі.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруженості на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, в них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від прийняття до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні і на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою стосовно вимог щодо "гарантій безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, на 13 січня було заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.