Документ пропонує ввести санкції, зокрема, проти президента РФ Володимира Путіна, прем'єр-міністра Михайла Мішустіна, глави міністерства закордонних справ РФ Сергія Лаврова та начальника Генштабу збройних сил РФ Валерія Герасимова.
Обмеження пропонують ввести також проти низки російських банків, зокрема "Сбербанка", ВТБ, "Газпромбанка" та "Альфа-банка".
Ідеться про блокування та заборону всіх операцій з активами на території США для осіб, які потраплять до санкційного списку, заборону на в'їзд у США.
Крім того, у законопроєкті передбачено санкції проти газопроводу "Північний потік – 2" та запропоновано збільшити військову допомогу США Україні.
У разі ухвалення закону міністерство фінансів США, Держдепартамент та розвідка протягом 180 днів мають підготувати та опублікувати докладну доповідь про активи Путіна, його оточення та близьких, включно із дружинами, дітьми, батьками, братами та сестрами. Звіт, зокрема, має містити оцінку доходів та витрат Путіна і членів його сім'ї за період із 2017-го до 2021 року.
Презентував цей законопроєкт сенатор-демократ, голова комітету з міжнародних справ Роберт Менендес, проєкт дістав підтримку Білого дому та понад 20 сенаторів від Демократичної партії, зокрема лідера більшості Чака Шумера, пише Reuters.
Обмежувальні заходи, викладені в законопроєкті, "абсолютно чітко дають зрозуміти, що Сенат США не буде бездіяльним, коли Кремль загрожує повторним вторгненням в Україну", наголошував Менендес. Коли його законопроєкт винесуть на розгляд Сенату, поки що невідомо.
Контекст
Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов поінформував 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових. Біля кордону України зосереджена значна кількість військ РФ, США не фіксують її зменшення. Про це 10 січня заявив речник Пентагону Джон Кірбі.
У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовці до агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.