"Це вражає". Головне про тріумф України на навчаннях НАТО G

"Ми в дупі". Урок перший

Перші навчання – Hedgehog 2025 ("Їжак 2025") – відбулися торік у травні в Естонії. Це масштабні тренування, у яких узяли участь військові з 12 країн, ідеться про 16 тис. військовослужбовців. Як повідомляло естонське видання ERR, їхньою метою було відпрацювати оборонні операції та співпрацю із союзниками. Сценарій передбачав, що група з кількох тисяч військовослужбовців (зокрема британців і естонців) мала атакувати противника. Але, як повідомила WSJ із посиланням на учасників навчань, вони "просто ходили довкола", а бронетехніки й наметів навіть не маскували.

Українські оператори дронів за сценарієм були у складі групи, яка стояла в обороні, розповів hromadske командир взводу БПЛА 12-ї бригади безпілотних систем Nemesis із позивним Нік, який був на цих навчаннях.

Сили противника (100 військових, українці й естонці) за один день могли умовно ліквідувати два батальйони військовослужбовців НАТО, і в межах навчань ті "фактично більше не могли воювати після цього", сказав координатор безпілотних систем Естонської ліги оборони Айвар Ганніотті. Він зазначив, що можливості сховатися фактично не було, а їхній підрозділ досить легко виявляв автомобілі й механізовані частини і швидко їх уражав. За його оцінкою, результати для НАТО виявилися жахливими.

WSJ дійшла висновку, що Альянс побачив свою неготовність до майбутнього, і розповіла у статті історію одного командира, який спостерігав за навчаннями й після них нібито зробив висновок: "We are f...сked" ("Нам п...здець" або "Ми в дупі").

ЗМІ писали, що союзникам удалося потренуватися разом з українськими операторами дронів, які прибули до Естонії просто із фронту. Нік, який був старшим групи пілотів Nemesis, висловив думку, що ці навчання зокрема продемонстрували союзникам НАТО: вони не розуміють, яку небезпеку становлять дрони.

За його словами, навчання відбувалися в умовах, наближених до реальних (оператори БПЛА навіть доправляли бійцям спальні мішки), і українці не були шокованими перемогою сил, у складі яких вони були.

"Ми просто були приємно здивовані [тим], наскільки нам було не тяжко відпрацювати всю цю історію. Я розумів, що поки ти цього не переживеш, ти не зрозумієш. Тим більше поле бою в нас змінюється постійно і кілзона просто розширюється й розширюється, – сказав Нік, наголосивши, що союзники зрозуміли потребу змін. – Ті генерали, на стороні яких ми працювали, дякували, що ми приїхали із фронту, витратили свій час і приїхали допомогти їм".

Ця історія аж ніяк не про те, "як наші хлопці показово когось розгромили", це радше свідчення того, що доктрини ведення війни старішають швидше, ніж країни, які не воюють, устигають на них реагувати. Таку думку в коментарі "АрміяInform" висловив начальник відділення комунікацій Nemesis Ігор Токар.

"Цей епізод – гарна демонстрація синергії технологій і системного підходу, які й створюють перевагу на сучасному полі бою. Навіть якщо в тебе найкраще й найдорожче оснащення, але твоя піхота не реагує на загрозу з неба, а бронетехніка вишикувана, мов на паркінгу перед торговельним центром, пілоти відпрацьовуватимуть ці цілі, як у тирі – методично, точно й без затримок", – пояснив він.

"Ви збираєтеся нас атакувати?" Урок другий

Ще одну сенсацію принесли в інфопростір розповіді учасників навчань REPMUS / Dynamic Messenger 2025, які відбувалися в Португалії у вересні. У Міноборони України повідомляли, що вони враховували сучасні тенденції морської війни, і це вперше в історії НАТО Військово-морські сили ЗСУ очолили планування, координацію й управління силами умовного противника (та сама "червона команда").

У п'яти сценаріях, де відпрацьовували захист портів і конвоїв, а також атаки на них, українська команда щоразу здобувала перемогу над силами Альянсу, написала німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung, посилаючись на свої джерела.

Наприклад, в одному з епізодів умовна атака морських дронів на фрегат виявилася надзвичайно успішною, а екіпаж корабля виявив загрозу занадто пізно, розповів ЗМІ.

За словами співрозмовника газети, "синя команда" запитала у спільному чаті: "То ви збираєтеся атакувати нас чи ні?" за п'ять хвилин після того, як фрегат зазнав стільки "уражень" (перемогу зараховували, якщо безпілотник першим брав корабель на приціл), що в реальному бою затонув би.

Проблема була не в тому, що вони не могли зупинити умовного противника, каже українське джерело: "Вони навіть не бачили нашої зброї".

Те, що українські ВМС керували силами противника, – історична подія, що підтверджує зростання ролі України в навчаннях НАТО, заявив представник Альянсу в коментарі FAZ. Українське командування внесло в навчання реалістичність бойових дій, сприяючи інноваціям і розробленню нових тактик НАТО, а Альянс засвоїв "цінні уроки", які базуються на бойовому досвіді України, сказав він.

Раніше було відомо, що українці взяли із собою морські дрони MAGURA V7, але це були навчання з акцентом на застосування різних безпілотників, тому там були також повітряні й наземні дрони, розповів речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук виданню "ГОРДОН". Серед морських, окрім добре відомого MAGURA, речник назвав надводний безекіпажний комплекс Sargan 3000, який стоїть на озброєнні ВМС.

"Україна є світовим драйвером у застосуванні й у розробленні морських безекіпажних систем. Ми застосовували морські дрони Sargan 3000, вони себе показали доволі добре й виконали поставлені завдання. Були представлені, окрім дронів Військово-морських сил, і дрони інших структур, зокрема й MAGURA брала участь, вона виконувала функції допоміжні на цих навчаннях. Так, нам було що показати", – зазначив Плетенчук.

"Це дійсно вразило". Висновки, які роблять Україна й НАТО

В обох випадках українці застосовували систему ситуаційної обізнаності Delta, яка збирає розвіддані в реальному часі, аналізує їх за допомогою штучного інтелекту й координує удари між підрозділами. Це дає змогу забезпечити швидкий "ланцюг ураження": "побачив – передав – уразив" упродовж кількох хвилин. Тільки якщо в Естонії, за повідомленням ЗМІ, вона була в розпорядженні лише українців, то під час навчань біля узбережжя Португалії її використовували як головний інструмент управління об'єднаною командою країн-учасниць, наголошували в Міноборони.

Плетенчук розповів "ГОРДОН", що до її створення причетні й офіцери ВМС. За його словами, у Португалії українці змогли продемонструвати всі її можливості, і саме ця система вразила союзників.

"Ті, хто брав безпосередню участь в розробці й впровадженні системи, зазирнули трохи наперед у концепцію розвитку НАТО і фактично зробили її [Delta] сучаснішою за вимоги сьогодення. І – так, це дійсно вразило багатьох наших партнерів не тільки з Європейського континенту", – наголосив він.

Плетенчук додає: результатів навчань Україна не коментує, тому що не є їхнім організатором – лише учасником. На таких заходах змагальність, наголосив він, – не головне. Але на бойовий дух українських військових такий успіх, як на маневрах у Португалії чи Естонії, впливає лише позитивно: "Звісно, коли ти можеш продемонструвати високий рівень підготовки й навичок, і досвіду, це завжди підтримує бойовий дух".

Очевидно, в Альянсі розуміють цінність українського досвіду. Одним із підтверджень цьому є візит високого командування НАТО до Києва (перший за час повномасштабної війни), який відбувся 22 березня. Однією з тем обговорень стала та сама "червона команда" і її залучення до майбутніх навчань військового блоку. Деталей щодо таких планів в Офісі президента, повідомляючи про цей візит, не озвучили. Однак, за словами Плетенчука, процес запозичення Альянсом українського досвіду відбувається постійно.

"І ми завжди готові ділитися й ділимося досвідом із нашими партнерами. Він є унікальним, за нього дуже дорого заплачено життям і кров'ю українських військовослужбовців, тому він є безцінним і в ньому зацікавлені наші партнери в багатьох сферах: це й застосування безекіпажних систем, і розмінування в умовах бойових дій, і багато іншого. Тому – так, обмін триває постійно, і не перший рік, звісно. Він відбувався і до початку повномасштабного вторгнення", – пояснив речник.

Відповідаючи на запитання про результати участі в таких навчаннях для України, Плетенчук наголосив: це й підвищення іміджу, і розуміння партнерами по НАТО можливостей українських сил оборони.

"Так, у будь-якому разі НАТО і будь-які інші військові союзи або альянси – це дорога з двостороннім рухом. Якщо ви щось берете, ви, відповідно, і щось даєте. Ми – країна, яка вже воює не перший рік, зокрема й на морі, і робимо це успішно, і тому, відповідно, ми можемо й давати, не тільки брати. Це сприятиме в подальшому нашій інтеграції в систему НАТО, і більше того, деякі протоколи й деякі рішення в самому Північноатлантичному альянсі були ухвалені вже з огляду на досвід цієї війни", – підсумував речник.