Відкриті списки, другий тур, гендерні квоти. Як відбуватимуться місцеві вибори 2020 за новим законодавством. Головне
В Україні 25 жовтня відбудуться місцеві вибори. Уперше вони будуть проходити за новим законодавством – із відкритими списками, виборчою квотою, вимогами до дотримання гендерної рівності, обмеженням для самовисування кандидатів і низкою інших нововведень. "ГОРДОН" розбирався, як відбуватиметься голосування і що нового чекає на виборців на дільницях.
Коли відбудуться місцеві вибори?
15 липня Верховна Рада України призначила місцеві вибори у країні на 25 жовтня 2020 року. Виборчий процес стартував 5 вересня.
Кого вибиратимуть українці?
Перші вибори відбудуться в 1437 об'єднаних територіальних громадах. Українці обиратимуть депутатів сільських, селищних, міських рад, а також сільських, селищних і міських голів. Також відбудуться чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних і міських голів у всіх областях України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей і анексованого Криму.
Оскільки в Україні відбулося укрупнення районів (їх тепер стало 136 замість 490), пройдуть також перші вибори в райради у 119 районах (вибори не будуть проводити на тимчасово окупованих територіях).
Громадянська мережа "Опора" зазначає, що реформа децентралізації не передбачала районних рад, оскільки повноваження передають територіальним громадам, але нардепи не встигли внести зміни до Конституції України до виборів.
Як повідомляє ЦВК, у населених пунктах, де проживає менше ніж 75 тис. виборців, місцевого голову обиратимуть простою більшістю голосів. Якщо два та більше кандидатів наберуть однакову кількість голосів, призначать повторне голосування (другий тур).
У населених пунктах із більше ніж 75 тис. виборців переможцем виборів стане той, хто набере 50% і більше відсотків голосів виборців (раніше цей поріг було встановлено на рівні 90 тис. виборців). Якщо в першому турі жоден кандидат не набрав половини й більше голосів виборців, імовірний другий тур. Тоді за крісло мера змагатимуться двоє кандидатів, які набрали найбільшу кількість голосів у першому турі.
У виборах міських, сільських, селищних голів зможуть брати участь і самовисуванці, і кандидати від партій. Висування кандидатів відбувається з 15-го до 24 вересня.
У громадах до 10 тис. виборців вибори до місцевих рад відбуватимуться за багатомандатною мажоритарною системою. Там можуть балотуватися як кандидати від партій, так і самовисуванці. Водночас вони не обов'язково мають бути членами партії, але вона має затвердити їх кандидатури на конференції або виборах.
Територію громади ділять на округи, у кожному з яких обиратимуть від двох до чотирьох депутатів. У місцеву раду проходять депутати, які здобувають найбільшу кількість голосів виборців свого округу.
У громадах із більше ніж 10 тис. виборців балотуватися зможуть тільки кандидати від партій (члени політсили або безпартійні).
Брати участь у розподілі депутатських мандатів будуть партії, які подолають п'ятивідсотковий виборчий бар'єр у межах округу, що охоплює територію всього міста, району чи області.
Як формують виборчі округи?
Вибори місцевих депутатів відбудуться в територіальних виборчих округах (ТВО), на які розділять територію міста, району чи області, зазначає "Опора".
Кількість таких ТВО залежить від кількісного складу місцевої ради: чим більше депутатів, тим більше округів. Орієнтовну кількість ТВО визначають за уніфікованою схемою: кількість депутатів відповідної ради треба розділити на 10. Наприклад, у місті, де місцева рада налічує 42 депутати, буде створено орієнтовно чотири округи. Допускають відхилення від середньої кількості не більше ніж на два округи.
Усі утворені в місті, районі або області територіальні виборчі округи входять у єдиний багатомандатний виборчий округ, який охоплює межі цього міста, району чи області.
Що таке відкриті списки і квота 25%?
Ухвалені 16 липня зміни до Виборчого кодексу поширили систему відкритих списків на громади з кількістю виборців від 10 тис. (до цього було від 90 тис.) Як зазначено вище, там до місцевих рад не можуть балотуватися самовисуванці.
Також парламент зберіг виборчу квоту 25%, хоча її пропонували знизити до 5%.
Виборча квота – це кількість голосів виборців, необхідних для одержання одного депутатського мандата. Для її визначення загальну кількість голосів за партії, які одержали від 5%, ділять на кількість мандатів (окрім перших номерів партій, які пройшли в раду).
Наприклад, якщо в раді 120 місць і п'ятивідсотковий бар'єр подолало п'ять партій, за які проголосувало 55 тис. виборців, то виборчу квоту визначають за формулою 55 000/115 мандатів (мінус п'ять гарантованих місць для минулих партій) = 478 голосів.
Кандидату для визнання його обраним потрібно одержати не менше ніж 25% виборчої квоти. Таких кандидатів розмістять на початку списку в порядку зменшення кількості голосів. За однакової кількості голосів чергу кандидатів будуть формувати так, як на момент балотування визначила партія.
Після кандидатів, які подолали квоту 25%, решту розміщують у списку в черговості, визначеній партією.
"Високий відсоток виборчої квоти фактично перетворює відкриті списки на закриті: виборці своїми голосами мінімально впливатимуть на порядок розташування кандидатів у списку, тоді як найбільший вплив матиме партія", – підкреслювали в "Опорі".
Як будуть формувати списки партій і що таке гендерна квота?
Партія має затвердити єдиний виборчий список для виборів у певну раду. Кількість кандидатів не має перевищувати кількість депутатів ради.
Кандидатів із єдиного списку, окрім №1, вносять у територіальні списки – по одному списку на кожен ТВО. У територіальному списку може бути від п'яти до 12 прізвищ.
Кандидата з єдиного списку може бути внесено тільки в один територіальний список.
Згідно з новим виборчим законодавством, під час формування списків гендерна квота стала обов'язковою: у кожній п'ятірці має бути не менше ніж двоє представників протилежної статі. Виборча комісія має право відмовити в реєстрації списку партії в разі недотримання гендерної квоти.
Який вигляд матиме бюлетень для голосування за відкритими списками?
Більшість виборців на дільниці отримає чотири бюлетені: для голосування за місцевого голову, депутатів місцевої ради, депутатів районної ради та депутатів обласної ради. У деяких містах українці обиратимуть ще й депутатів районних у містах рад та матимуть поставити позначки в п'яти бюлетенях.
У бюлетені для голосування за відкритими списками буде дві частини: у першій – перелік партій, у другій – кандидати від цих політсил.
Потрібно буде поставити позначку навпроти партії, яку ви обираєте, і вказати номер кандидата від цієї партії. Голос за партію і конкретного кандидата від неї вважають як один. Як зазначили у ЦВК, якщо виборець поставить позначку навпроти партії, але номер кандидата буде написано нерозбірливо, вважатимуть, що він проголосував тільки за список політсили.
"Голосувати за кандидата не обов'язково, але тоді відкриті списки перетворяться на звичайну партійну систему... Вписуючи номер кандидата, ми підвищуємо його шанси стати депутатом. Ми, а не партійні лідери. Пропорційна система з відкритими списками саме так і працює", – зазначає "Опора".
На скільки посад може балотуватися один кандидат?
Згідно з новим Виборчим кодексом, один кандидат може балотуватися на дві посади на одному рівні, наприклад, до міської ради і на посаду міського голови, або йти до рад не більше ніж двох рівнів, наприклад, до селищної та районної. Тобто один кандидат може бути присутнім щонайбільше у двох бюлетенях.
Як змінити виборчу адресу?
Виборець може звернутися із заявою до відділу Держреєстру виборців і змінити виборчу адресу на ту, де він фактично проживає. Підтверджувальних документів надавати не потрібно. Зробити це можна до 10 вересня включно (п'ятий день від моменту старту виборчої кампанії).
Водночас, якщо ваша адреса, найімовірніше, зміниться до наступних виборів, то краще разово змінити місце голосування перед цими виборами, радять в "Опорі".
Як повідомили в Центрвиборчкомі 3 вересня, заяви про зміну виборчої адреси подали 24 906 громадян, із них 12 902 зробили це онлайн (для цього потрібно одержати електронний цифровий підпис та заповнити заяву на сайті Держреєстру виборців).
Пандемія коронавірусу і вибори
Наприкінці серпня епідемічна ситуація в Україні погіршилася: щодня у країні фіксують більше ніж 2 тис. нових випадків зараження коронавірусом.
За прогнозами Ради національної безпеки і оборони України, до місцевих виборів кількість випадків коронавірусу у країні може зрости втричі, до 360 тис., що зробить виборчу кампанію однієї з найскладніших за весь період незалежності.
30 серпня головний санлікар України Віктор Ляшко заявив, що місцеві вибори в Україні відбудуться навіть у регіонах із несприятливою епідемічною ситуацією. Голосування можуть скасувати лише в разі введення надзвичайного стану.
"Якщо не буде введено надзвичайного стану, то вибори будуть проведені в тому числі й у "червоній" зоні [щодо поширення коронавірусу]. Ми зараз напрацювали всі рекомендації, за приклад брали [президентські] вибори в Польщі (вони відбулися в червні – липні 2020 року. – "ГОРДОН")", – сказав Ляшко.