"Забаговане гівно за наказом начальніка з Лубянки". У РФ випускають гру про "блискучий" десант у Гостомелі. Що відомо

На сайті гри вказано, що вона нібито відтворює події повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну, зокрема, бої за Київ 2022 року – один з основних моментів війни. Розробники заявляють, що прагнуть показати, як заявляють, "блискучий" російський повітряний десант на околицях Києва й подальший перебіг бойових дій.

Розробники вказують на високий рівень реалістичності: у грі змодельовано воєнну тактику, логістику, стан військ, а також механіку пошкодження техніки без традиційних "шкал здоров'я". Проєкт позиціонують як стратегію в реальному часі.

Знищення "Мрії" і "штрафи" за вбивство цивільних

"Важные истории" пише, що гравці можуть обрати один із чотирьох рівнів складності: "Легкий", "Нормальний", "Складний" і "Реалістичний". Після цього починається перша із шести місій окупантів у Київській області, де російський десант висаджується в аеропорту "Антонов". Завершується місія знищенням літака Ан-225 "Мрія".

Після цього ігровий персонаж розміркує про "постіронію" і стверджує, що літак нібито знищили українці. У грі також передбачено "штрафи" за вбивство цивільних, заявляють розробники. Водночас ЗМІ нагадує, що російських десантників підозрюють у воєнних злочинах у Бучі.

"Закрили" питання". Як у гру вмонтували російську пропаганду

Розробники називають учасників вторгнення "героями" й наголошують, що війна могла завершитися навесні 2022 року, якби Україна підписала так звані Стамбульські угоди, що фактично свідчить про пропагандистську мету відеогри.

У дописі в забороненій в Україні соцмережі "ВКонтакте" розробники описують, як консультувалися з учасниками подій. Вони підкреслюють, що частину сцен створювали на основі непрямих даних, що може свідчити про пряму пропаганду.

"Ми "закрили" деякі свої питання, тому що частину елементів місії створювали за "непрямими" ознаками, не маючи твердих гарантій, що так усе й було, але нас заспокоїли. Так, ГУР атакував саме з того боку, звідки на нас вибігають, і так, колона БТР-З була розстріляна саме там, де ми ставимо прапорець!" – ідеться в повідомленні.

Окрім того, вони непрямо анонсували наступну гру – імовірно, вона буде про те, як ці самі російські десантники з Гостомеля відбивали український контрнаступ у Запорізькій області 2023 року.

Масові скарги й заборона для... України й Німеччини

За інформацією "Фокусу", українська ігрова спільнота закликає користувачів Steam масово скаржитися на гру, щоб добитися її видалення з платформи, аргументуючи це тим, що вона містить дискримінаційні елементи, виправдовує війну проти України та маніпулює історичними фактами.

У соцмережах навіть опублікували інструкцію, як правильно поскаржитися.

Зрештою, Steam намагався закрити доступ до гри у РФ, але після численних апеляцій росіян доступ відновили. Зараз проєкт недоступний для України й Німеччини.

"Вот так" звертає увагу, що на платформі Steam є й інші російські пропагандистські ігри, зокрема "Отряд 22: ZOV". Її позиціонують як "відповідь" Counter-Strike, але на практиці вона не набула популярності – щодня в неї грає лише кілька людей.

Журналісти повідомили, що гру створила СПН "Студия" за участі й підтримки російських держструктур і медіа. Вона присвячена подіям війни Росії проти України й подає їх із пропагандистського ракурсу, зокрема через сюжет і образи.

Попри активне просування і заяви про "успіх", проєкт фактично провалився на міжнародному ринку – інтерес до нього швидко знизився, і він не зміг конкурувати з популярними іграми. Це свідчить про те, що такі продукти не знаходять значної аудиторії поза межами російського інформаційного простору.

"Шмат забагованого гівна за наказом начальніка з Лубянки"

Як у Facebook пояснив український журналіст Стас Козлюк, якість російських ігор часто низька, і вони не знаходять аудиторії – гравці швидко їх ігнорують або критикують.

Він проводить огляд кількох російських ігор і показує, що їхні спроби "відповісти" світовим хітам майже завжди закінчуються невдачею. Зокрема, Lada Racing Club (відповідь на Need for Speed) чи ігрові адаптації фільмів виходили провальними через погану якість, баги й відсутність нормального геймдизайну.

Сучасніші приклади, як Atomic Heart, мають кращий технічний вигляд, але однаково не досягають рівня топових світових проєктів, хоча й мають певну популярність. Інші ігри, як "Отряд 22: ZOV" чи аналогічні проєкти, створюють з явним пропагандистським підтекстом, але водночас вони мають мізерну аудиторію й фактично гравці їх ігнорують.

"Якщо раптом хтось думає, що за наказом начальніка з Лубянки росіяни зроблять шедевр, який буде впливать на уми, – у мене для вас погані новини. Швидше за все, це буде шмат забагованого гівна, яке самі ж геймери завалять негативними відгуками. І вже на цьому етапі всьо геніальне ІПСО поламається", – написав Козлюк.

"Можна буде зайти в будинок і насрати?" Реакція коментаторів

Коментатори форуму українського IT-ресурсу DOU також висловилися про цю гру. На думку користувача Станіслава Каткова, росіяни люблять жанр альтернативної історії, як він указав, "попаданців".

"Думаю, ця гра буде ідеальним сценарієм, де (мертві) ВДВ-війська РФ отримають допомогу від царя гороха, конька горбунка й Івана-дурачка для того, щоб перевернути хід подій", – зазначив Катков.

Максим Ганенко саркастично поцікавився, чи "можна буде зайти в будинок і насрати?", Євген Нурібеков заявив, що окупанти "махають кулаками після бійки".

"Гостомель – це та історія, про яку росіянам не вартувало б згадувати", – наголосив дописувач.

Гостомель. Як усе було насправді

Із початку повномасштабного вторгнення РФ 2022 року в Гостомелі точилися запеклі бої, і селище перебувало під контролем російських військ. Тоді ж росіяни знищили найбільший у світі транспортний літак Ан-225 "Мрія", який стояв на аеродромі. Про звільнення Київської області від російських окупантів Міністерство оборони України оголосило 2 квітня.

Після звільнення Київської області українські війська і слідчі виявили численні злочини окупантів, зокрема загибель мирних жителів. Аеродром у Гостомелі, за планами Росії, мав стати важливим логістичним вузлом для швидкого перекидання військ і техніки під час спроби захоплення Києва.

Гостомелю надали звання "Місто-герой".