ЗМІ пишуть, що "ізраїльський корабель прорвав блокаду росіян у Чорному морі". Що із цим не так? Головне
31 липня багато українських і деякі іноземні ЗМІ повідомили, що "ізраїльський корабель першим прорвав зернову блокаду" Росії в Чорному морі. Виявилося, що судно було не ізраїльським, а прориву не було: морські порти на півдні України досі заблоковано, а річкові порти на Дунаї працюють, як і раніше, але з обмеженнями. "ГОРДОН" коротко розповідає, що сталося в Чорному морі і як це пов'язано із "зерновим коридором".
Як з'явилося ізраїльське судно, яке "прорвало блокаду"?
Український портал "Мілітарний" написав, що три цивільні судна – AMS 1, Sahin 2 та Yilmaz Kaptan – у ніч на 30 липня пройшли чорноморські протоки і попрямували в Україну. За версією видання, ізраїльське судно AMS 1, "наплювавши на російські погрози", 31 липня "увійшло в українську гілку Дунаю".
"Це перший корабель, який прорвав російську блокаду Чорного моря після бомбардування Рені 25 липня. Починаючи свою подорож із Ашдода (Ізраїль), він відкрито рекламував пункт призначення – Україна", – ідеться в новині.
Цю інформацію передрукували, зокрема, популярні ізраїльські видання NEWSru.co.il та The Jerusalem Post. Крім того, її підхопили грецькі ЗМІ, зокрема Greek City Times ("Мілітарний" писав, що у "прориві" блокади брало участь судно Sahin 2 під прапором Греції).
Першоджерелом цієї інформації, ймовірно, є OSINT-аналітик Маркус Джонсон. За рухом цих суден він стежив у Twitter із 30 липня.
Що не так із цією інформацією?
Насправді, як повідомляють на сайті сервісу для відстеження суден VesselFinder, AMS 1 ходить під прапором Сьєрра-Леоне. Повну інформацію про судновласника приховано, але, як уточнив головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко, судно належить турецькій компанії Amir Marine Services Co.
Імовірно, судно помилково назвали ізраїльським, тому що 20 липня воно вийшло з ізраїльського порту Ашдод і вирушило в Україну.
Sahin 2 не має стосунку до Греції (за даними VesselFinder, воно ходить під прапором Вануату), а Yilmaz Kaptan – до Грузії (це судно також ходить під прапором Вануату).
Коли інформацію про "ізраїльське судно", яке прориває російську блокаду в Чорному морі, підхопили ЗМІ, OSINT-аналітик Джонсон уточнив, що насправді всі ці судна ходять під різними прапорами, але ними керують турецькі власники, а під "походженням" він мав на увазі країни, звідки вони розпочали свої рейси.
Де наразі ці судна і чи можна сказати, що вони прорвали блокаду Росії?
Усі три судна наразі в Чорному морі. Sahin 2 та Yilmaz Kaptan – у територіальних водах Румунії. AMS 1, згідно з даними VesselFinder, покинуло територіальні води Румунії і зайшло в територіальні води України, воно зараз до українського берега ближче за інших.
У довідці про рух AMS 1 зазначено, що до 11.00 1 серпня воно мало прибути в порт Ізмаїла, але, згідно з даними системи Marine Vessel Traffic, із 15.00 31 липня воно стоїть на якорі в Чорному морі на південний захід від острова Зміїний.
З огляду на траєкторію руху судна, після полудня 31 липня воно увійшло в територіальні води України і прямувало до гирла Бистре (ним торговельні судна йдуть в українські дунайські порти), але о 13.58 розвернулося – і пішло назад.
Клименко зазначив у Facebook, що говорити про прорив якимись суднами блокади некоректно.
"Блокада – це коли військові кораблі заважають проходу суден, тобто вимагають зупинитися, повернути, проводять огляди тощо. Наскільки мені відомо, поки все обмежилося попередженнями по рації дуже поганою англійською. І повідомленнями про замінування. І всі зрозуміли, що моряків хочуть "взяти на слабо", – написав експерт.
Він не уточнив, які саме "попередження" російські окупанти озвучили суднам, але минулого тижня Державна прикордонна служба України опублікувала аудіозапис розмови окупантів з одним з іноземних цивільних суден у Чорному морі. "Перевезення судном будь-якого вантажу в Україну російська сторона вважає потенційним транспортуванням військового вантажу. Країну, під прапором якої йде судно, вважаємо втягнутою в конфлікт в Україні", – сказав окупант на записі.
Клименко пояснив, що у вказаному районі наразі не лише ці три судна. Станом на вечір 31 липня на якірній стоянці на півдні й південному заході від острова Зміїний (переважно у водах Румунії) було щонайменше 16 суден (на карті позначено жовтим маркером), які хочуть потрапити в українські порти на Дунаї.
"Деякі з них прийшли туди досить давно, саме після того, як східні варвари зробили свої варварські заяви [про те, що вважатимуть усі судна, які йдуть в українські порти, перевізниками вантажів військового призначення]. Ще кілька наразі на шляху від Босфору. Вони не вважають себе героями і "проривателями" – це просто нормальні моряки, що роблять свою роботу", – написав Клименко.
Він також вважає, що використовувати словосполучення "зернова блокада" щодо дунайських портів некоректно. "Зернова угода", з якої вийшла Росія, стосувалася трьох морських портів – Одеса, Чорноморськ і Південний, – згадок річкових портів у ній не було.
"До дунайських портів цей термін не дуже доречний. Як і просто – "блокада", – підкреслив Клименко.
Загалом, зазначив російський аналітик, директор центру "Совэкон" Андрій Сизов, порти на Дунаї й далі працюють, навіть попри недавні обстріли російськими окупантами.
"Три кораблі прорвали російську блокаду в Чорному морі в неділю", увійшовши в Дунай. Вражає, доки не дізнаєшся, що блокади не було. Судна йшли до дунайських терміналів тиждень тому, два тижні, три тижні тому... тощо. Одесу, як і раніше, перекрито, а Дунай – ні, на щастя для українського експорту", – написав Сизов у Twitter.
Як дунайські порти пов'язані із "зерновою угодою"?
Дунайські порти – Рені, Ізмаїл та Кілія – не фігурували в угоді щодо безпечного вивезення українського зерна, але це був альтернативний експортний маршрут.
2022 року перевалка вантажів через дунайські порти зросла втричі, розповів директор департаменту морегосподарського комплексу Одеської обласної військової адміністрації Олександр Гайдук (його цитує медіацентр "Україна – Одеса"). Через три порти пройшло 16 млн тонн вантажів, тоді як 2021 року – 5,5 млн тонн.
Комерційний директор логістичної компанії Soul Marine Іван Ніякий розповів профільному сайту "Центр транспортних стратегій", що після того, як 2022 року Росія почала блокувати українські морські порти, "на Дунай перейшли всі компанії, які працювали на великій воді". Серед них такі гіганти, як Kernel, Cofco та Bunge.
Консалтингова компанія "УкрАгроКонсалт" повідомила, що, за її оцінками, дунайські порти на місяць можуть перевантажувати 2–3 млн тонн сільськогосподарської продукції, ще приблизно 2–2,5 млн тонн можна вивозити вантажівками й потягами через західний кордон. "Таким чином, максимальний місячний експорт без "зернового коридору" може сягати 5 млн тонн сільськогосподарської продукції на місяць, що є достатнім для експорту українського зерна цього сезону", – зазначили в компанії.
17 травня Росія повідомила про вихід із "зернової ініціативи" й оголосила небезпечним для судноплавства район Чорного моря, де раніше пролягав "зерновий коридор". Після цього вона завдала низки масованих ударів по морських і річкових портах на півдні України, під удар, зокрема, потрапив порт Рені. За даними місцевих ЗМІ, лише в ніч на 24 липня окупанти випустили по ньому приблизно 15 безпілотників.
Сизов із "Совэкона" вважає, що атаки на дунайські термінали свідчать про те, що Росія "справді намагається обмежити український експорт", оскільки Дунай останнім часом залишався головним експортним маршрутом для України. Уже після атак він зазначив, що в українські порти на Дунаї, як і раніше, заходить багато суден.
"Фрахтові ставки підскочили останніми днями, і термінали, імовірно, певний час працюватимуть лише в денний час, що передбачає повільніший загальний темп. Кремль припинив свої спроби перекрити цей маршрут?" – написав він 25 липня у Twitter.
31 липня транспортно-логістична компанія NG Shipping повідомила "Центру транспортних стратегій", що російські обстріли портової інфраструктури та сезонне обміління Дунаю негативно вплинули на роботу дунайських портів. Порт Рені, як розповіли в компанії, "зараз фактично функціонує як склад", а навігація в порту Ізмаїл ускладнена.