Зростання зарплат, підвищення тарифів, зміни у ПДР і зниження мит. Що змінилося в Україні 1 січня 2018 року
1 січня 2018 року набувають чинності зміни в нормативних актах, які стосуються кожного українця: підвищення тарифів на електроенергію та телефонію, монетизація субсидій, часткове повернення техогляду й обов'язкове сортування сміття. "ГОРДОН" розповідає про головні нововведення в Україні.
Зарплати і пенсії
Мінімальна зарплата зросла на 523 грн і тепер становить 3723 грн на місяць, а прожитковий мінімум зріс до 1700 грн. Допомога з безробіття зросла на 160 грн – до 1440 грн. Прожитковий мінімум зростатиме протягом року: з 1 липня він становитиме 1777 грн, а з 1 грудня – 1853 грн.
Такі зміни передбачено в держбюджеті на 2018 рік, який Верховна Рада ухвалила в грудні 2017-го. Зарплати військовослужбовців мають зрости у середньому в 4,5 разу, це передбачено постановою уряду від 27 серпня. Постанова повинна була набути чинності 1 січня 2018 року, але наприкінці грудня Кабмін змінив дату на 1 січня 2019 року. За словами міністра соціальної політики Андрія Реви, заробітні плати все одно збільшать із 1 січня 2018 року, оскільки таке підвищення передбачено в держбюджеті.
Зросте і мінімальна пенсія. Від 1 січня вона становить 1373 грн, а до кінця року збільшиться до 1497 грн. Тепер на пенсію за віком у 60 років можуть виходити ті, хто має 25 років страхового стажу. У 63 роки – ті, хто має від 15 до 25 років страхового стажу, а у 65 років – ті, хто має 15 років страхового стажу.
Вимоги до страхового стажу будуть підвищуватися 1 січня кожного року протягом 10 років, це передбачено пенсійною реформою.
Тарифи і субсидії
Ціна на електроенергію зросла на 9,5%, а 1 квітня 2018 року вона збільшиться ще на 6,1%. На 8% зросла ціна на газ для промисловості. Мінекономрозвитку прогнозує, що у 2018 році тарифи на опалення, гарячу воду й електроенергію зростуть на 20%, а на газ – на 19%.
Граничні тарифи на стаціонарний телефонний зв'язок зросли в середньому на 8,3%: у містах і райцентрах щомісячна плата за базовим тарифом "Укртелекому" становитиме 68 грн. Зростуть і тарифи "Укрпошти": поштові відправлення в межах України подорожчали на 12,3%, за кордон – на 43,2%.
1 січня починається процес монетизації субсидій – цього вимагали іноземні партнери України, зокрема МВФ і Світовий банк. Монетизація має зробити систему розрахунків за ЖКГ прозорішою.
Коли цей механізм буде повністю реалізовано, субсидіанти зможуть самостійно обирати постачальника енергоносіїв і розраховуватися "живими" грошима. Якщо раніше субсидії нараховували за загальними соціальними нормами, то після монетизації – за фактичним обсягом споживання послуг.
Однак про повну реалізацію монетизації поки що не йдеться. Зміни, які набули чинності 1 січня 2018 року, стосуються тільки постачальників комунальних послуг – вони будуть розраховуватися з державою "живими" грошима. Монетизація на рівні споживачів послуг почнеться пізніше, точні строки поки що невідомі.
Медична реформа
Починається поступова імплементація медичної реформи. Міністерство охорони здоров'я найближчим часом має оголосити про початок приписної кампанії, після чого українці мають обрати собі сімейного лікаря, терапевта або педіатра й укласти з ним угоду. Зараз ця система працює в пілотному режимі.
З інструкцією щодо вибору сімейного лікаря можна ознайомитися на сайті Міністерства охорони здоров'я.
Сімейний лікар належить до первинної ланки медичних працівників, він надає послуги безкоштовно. Розрахунки для вторинної і третинної ланки медичної допомоги тривають досі, тому до 2020 року профільні лікарі працюватимуть у старому режимі.
Перелік безкоштовних послуг буде єдиним по всій країні, але його ще не оприлюднили. Окрім послуг сімейного лікаря, очікують, що туди увійдуть термінові операції, догляд і знеболення для тяжко та смертельно хворих пацієнтів, спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, реабілітація, допомога породіллям і дітям до 16 років.
До того ж якщо пацієнт звернеться до профільного фахівця без призначення сімейного лікаря, терапевта або педіатра, йому доведеться оплачувати його послуги самостійно.
Зміни у ПДР
Набули чинності оновлені правила дорожнього руху. Головне нововведення – обмеження швидкості в населених пунктах тепер становить не 60, а 50 км/год. Законопроекту про підвищення деяких штрафів парламент ще не ухвалив.
Перше водійське посвідчення тепер видають на два роки. Якщо за цей час водій порушив ПДР не більше ніж два рази – він отримає нове посвідчення на 30 років без складання іспиту. Якщо порушив правила більше ніж двічі, йому доведеться складати іспит ще раз.
Під час першої реєстрації та перереєстрації автомобіля, а також для в'їзду до ЄС із 1 січня обов'язковий технічний огляд машини.
Зниження мит на авто
Ставки ввізного мита на нові легкові автомобілі з Євросоюзу знизили. У 2017 році вони становили від 7,5% до 8,2% від митної вартості (залежно від об'єму двигуна), у 2018-му – від 5% до 7,3%. Мито на електромобілі становить 0%, їх також звільнено від акцизного податку та ПДВ.
Біометричний контроль на кордоні
Іноземцям із 70 держав (включно з Росією) та особам без громадянства, у яких немає біометричного паспорта, під час в'їзду до України тепер доведеться здавати відбитки пальців. Таку систему запроваджують з ініціативи Ради національної безпеки і оборони.
Фіксувати біометричні дані іноземців будуть на автомобільних і залізничних пунктах пропуску, а також у аеропортах.
Обов'язкове сортування сміття
Поховання необроблених/неперероблених побутових відходів тепер заборонено. Відповідні зміни до закону України "Про відходи" було внесено ще у 2012 році. Це означає, що українці перед викиданням сміття мають його сортувати.
Безпечні для поховання відходи згодом будуть вивозити на полігони, небезпечні – знешкоджувати, а придатні для повторного використання – відправляти на переробку.
Однак до реального виконання цього закону українська інфраструктура не готова. За даними Міністерства регіонального розвитку, у 2016 році лише у 575 населених пунктах у країні діяв роздільний збір сміття. У 2017-му на утилізацію відправили лише 5,8% відходів.
"Жодне місто в Україні зараз не готове сортувати сміття", – підсумував міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак в інтерв'ю ZN.UA у жовтні 2017 року, зазначивши, що тільки в Одесі для цього потрібно встановити щонайменше 50 тис. нових контейнерів.