Тузла – наш перший із часів референдуму 1991 року приклад безумовної єдності влади, армії та суспільства. Сьогодні 20 років першій виграній битві
23 жовтня 2023, 15.17
20 років першій виграній битві.
23 жовтня 2003 року – день, коли Україна поставила крапку у спробі Росії загарбати Тузлу – крихітний острів, який насправді є стратегічним об'єктом: хто володіє Тузлою – володіє Керченською протокою і контролює судноплавство між Чорним та Азовським морем.
У той день президент України Леонід Кучма, перервавши низку державних візитів країнами Латинської Америки, повертається додому – його літак сідає в Сімферополі, а звідти він рушає гелікоптером на Тузлу.
З історії питання: за місяць до того росіяни починають "бєрєгоукрепітельниє работи" – намивають дамбу від свого Краснодарського краю до нашого острова. Упродовж кількох тижнів Путін удає, що то все – місцева самодіяльність, про яку він нічого не знає, й обіцяє "разобраца".
У цей час у колективного Заходу "медовий місяць" із господарем Кремля. А Москва робить усе, щоб дискредитувати Україну в очах Заходу.
Тузла – наш перший приклад безумовної й рішучої єдності влади, армії, суспільства із часів референдуму 1991 року.
Далі – пряма промова президента України (1994–2005 років) Леоніда Кучми до річниці тих подій:
– На Тузлі я побачив головне – готовність армії дати відсіч. А ще – результат спільної роботи різних відомств. Міністерство оборони, прикордонники, працівники Міністерства транспорту, яке тоді очолював Георгій Кірпа, за лічені тижні перетворили пустельний острів на фортецю.
Я віддав наказ у випадку порушення кордону стріляти по росіянах. Я попередив у розмові про це Путіна. Після цього дамба зупинилася.
Прояви нинішньої російської стратегії ще тоді можна було побачити за списком. Це було перше "нас там нєт" – адже Путін запевняв, що Кремль не має стосунку до будівництва. Це була перша гібридна агресія, формально без зброї, коли вперед висунули будівельників – це фактично те саме, як при анексії Криму Путін казав, що перед російською армією вони виставлять мирних бабусь і подивляться, як українці в них стрілятимуть. Це була перша "проксі-операція", адже силовим елементом росіян спочатку мали бути "казакі" – така собі перша "ЧВК". Це був перший приціл на Крим. І точно Путін не зупинився б перед великою кров'ю – адже в його доробку вже була Чечня.
Україну 2003-го та Україну 2023-го поєднують готовність влади та нації до спротиву. Цього, на жаль, не було навесні 2014 року під час окупації Криму. Тоді виявилося, що Тузла була "невивченим уроком". Та, думаю, біль і сором 2014-го стали таким шоком для українців, що повторити це вони не погодилися б ні за що. Тому в лютому 2022 року і суспільство, і військо, і влада на чолі з президентом були єдині в готовності боротися. Така сама єдність була і під час кризи навколо Тузли, коли українці стали першими, хто змусив відступити Путіна.
Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.