Микола Рушковський: Коли мене привезуть до річки Стікс здавати Харону, має бути хоча б три ролі, за які навіть вороги похвалили б
18 травня 2017, 14.00
Інтерв'ю 2013 року. Частини I–III.
Частина I. Цитати з інтерв'ю:
- Смертей на фронті я бачив чимало. Тіл із вулиць не забирали. Зранку виходиш – лежить гола людина: одяг здерли, взуття забрали.
- Талант ти чи не талант, театрознавці визначать після смерті.
- Ніколи не думав, що все життя буду працювати в одному театрі.
- Я ніколи не шкодував, що поїхав із Москви. Театральний Київ – не провінція.
- Джигурда у мене був на першому курсі. Слава Богу, пішов, і я не встиг його вигнати сам.
- Планували призначити художнім керівником Театру російської драми Аду Роговцеву. Але це не Роговцевої справа, вона прекрасна актриса, але поганий педагог.
- Ми з Кирилом Лавровим дуже дружили. Після його смерті, грішним ділом, думав: "Нафіга в Петербург їздити, якщо Кирила більше немає". У ньому насамперед людина була, а потім уже актор.
- Своїм студентам-акторам кажу: "Якщо можеш без цього прожити – йди якомога далі". Більш залежної професії у світі немає.
- У юності був шалено залюбливим. І пізніше теж. Але в мене одна дружина, ми з нею 60 років разом.