Віталій Кличко: У дитинстві в мене вдома висіла фотографія Шварценеггера, а тепер в Арнольда висить моя 

Друзям я сказав: "Коли виросту, поб'ю Тайсона і чемпіонський пояс у нього заберу".

Після Володиної перемоги я підійшов до Рея Мерсера, подивився йому просто в очі, ще затуманені, і запитав: "Ну що, з'їв?"

Слава богу, послугами пластичного хірурга я користувався лише один раз – у бою проти Леннокса Льюїса.

Охоронець відповів: "Ми не Тайсона від вас охороняємо, а вас – від нього".

Із Ленноксом Льюїсом ми години півтори-дві розмовляли, і весь цей час його мама, не промовивши жодного слова, сканувала мене очима.

Краще ми з Володею над Хеєм знущатимемося, з того ж Валуєва, але один з одним боксувати... Мама поки що дозволу не давала.

У дев'ять років мій син стрибнув із парашутом із трьох тисяч метрів.

Коли в мене на німецькій митниці вилучили годинник і сумку, я думав, що це передача "Прихована камера": 100 відсотків розігрують.

Декому в Київраді вуха нам’яти не завадило б, і не лише вуха. Думаю, що й дупу!