Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі заявив 12 березня в інтерв'ю телекомпанії Imedi, що президент України Володимир Зеленський, який публічно підтримав протести у Тбілісі, хоче, щоб у Грузії "щось сталося".
"Звернення Зеленського, коли людина, яка воює, виходить і відповідає на деструктивну акцію, котру проводять тут, у Грузії, кілька тисяч людей, – це пряме свідчення того, що ця людина причетна, мотивована на те, щоб тут щось сталося", – сказав прем'єр Грузії.
Він звинуватив українських політиків, зокрема мера Києва Віталія Кличка, голову фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давида Арахамію і "якихось невдах", у зацікавленості у перевороті в Грузії.
"Це пряме втручання [у внутрішні справи Грузії]. Не хочу зараз, людина (Зеленський. – "ГОРДОН") на війні, і я хочу побажати всім успіхів, своєчасного закінчення війни і миру. [...] Спочатку подбайте про себе і про країну, ми подбаємо про свою країну. Я хочу сказати це всім", – заявив Гарібашвілі.
Зеленський 8 березня подякував за українські прапори учасникам акцій протесту, які почалися в Грузії після того, як влада вирішила ухвалити закон про "іноземних агентів". Проти законодавчих нововведень були опозиція, представники ЗМІ та неурядові організації. Вони заявили, що законопроєкти фактично аналогічні російському закону і суттєво гальмують євроінтеграцію Грузії. Мітингувальники вимагали відкликання законопроєкту про "іноагентів".
Після голосування верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що законопроєкт несумісний із цінностями та стандартами ЄС і "суперечить проголошеній Грузією меті вступу до Європейського союзу". У Держдепартаменті США натякнули на ймовірні санкції за придушення протестів.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі висловила повну підтримку мітингувальникам і пообіцяла накласти на закон вето.
За два дні акцій 7–8 березня затримали 133 протестувальників, під час сутичок є постраждалі.
10 березня парламент Грузії провалив нове голосування за законопроєкт.
Контекст
- Гарібашвілі вже заявляв у лютому, що Україна домагається відкриття Грузією "другого фронту" проти Росії. Два регіони Грузії, Абхазія і Південна Осетія, із 2008 року перебувають під російською окупацією.
- У серпні 2022 року в МЗС Грузії заявили, що після 14 років окупації Росія не виконує досягнутої за посередництвом ЄС угоди про припинення вогню від 12 серпня 2008 року, а також розширює свій незаконний контроль в окупованих регіонах, далі їх мілітаризує й активно здійснює кроки для їх фактичної анексії.
- Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну (24 лютого 2022 року) офіційне Тбілісі заявляло про "повну й абсолютну політичну підтримку України", але відмовилося надавати Києву зброю, щоб не стати "стороною війни", і не підтримало санкцій проти Росії. РФ може використовувати Грузію як лазівку для обходу санкцій, писала The New York Times.
- 1 лютого президентка Грузії Саломе Зурабішвілі заявила агентству Bloomberg, що деокупація грузинських територій має відбутися в межах мирних домовленостей, які може бути досягнуто в межах завершення війни РФ проти України. За її словами, Захід "зробить ще одну велику помилку", якщо "в межах умов капітуляції" не висуне Росії вимогу повного виведення її військ.
- Секретар Ради нацбезпеки і оборони України Олексій Данілов прокоментував це так: "З одного боку, вони хочуть нашою кров'ю повернути собі землю, а з іншого боку, вони знущаються з наших громадян (ідеться про громадянина України, який перебуває у грузинській в'язниці із жовтня 2021 року, експрезидента Грузії Михайла Саакашвілі. – "ГОРДОН"). Це неприпустимо".