$39.22 €42.44
menu closed
menu open
weather +13 Київ

The New York Times: Грузія – потенційна лазівка для обходу Росією санкцій

The New York Times: Грузія – потенційна лазівка для обходу Росією санкцій Турецький і російський бізнес використовують Грузію як транзитну країну
Фото: mia.gov.ge
Після введення міжнародних санкцій проти Росії за вторгнення в Україну "зручним логістичним каналом" для неї стала Грузія. Про це пише 13 січня The New York Times.

Імпорт через Грузію і сусідні Вірменію та Азербайджан допоміг Росії пережити вже майже рік після оголошення війни, і економіка РФ скоротилася лише на 3%.

Грузія пропонує найшвидший сухопутний маршрут до Туреччини, яка стала одним з основних торговельних зв'язків Росії із Заходом: протягом перших шести місяців 2022 року обсяг транзиту вантажів між Анкарою та Москвою зріс утричі, і більшість із них пройшла грузинськими дорогами, ідеться у статті.

За даними Федеральної митної служби Росії, на які посилається видання, у грудні 2022 року середня черга вантажівок, які стоять у черзі на перетин кордону з Грузією, була більше ніж удвічі довшою, ніж за рік до цього.

"Неможливо сказати, яка частина європейських вантажів, що перетинають Грузію, потрапляє під санкції ЄС. Але те, що ця країна стала основною ланкою в торгівлі з Росією, підкреслює потенційну лазівку в санкційній політиці Євросоюзу", пише автор публікації.

The New York Times зазначає, що уряд Грузії наполягає на тому, що він суворо дотримується західних санкцій і що багато вантажів було відхилено. Але опозиція каже, що товари й гроші проходять практично безперешкодно.

На думку глави російської ринкової консалтингової компанії InfoLine Івана Федякова, грузинський маршрут допоміг РФ вирішити проблему браку європейських запчастин і сировини для заводів. Наприклад, Росія виробляє багато чаю, але імпортує фільтрувальний папір, який використовують у чайних пакетиках. У квітні ЄС заборонив експорт цього паперу до РФ, і російські фабрики знайшли альтернативу в Китаї і Туреччині, а маршрут через Грузію допоміг розв’язати проблему й залишитися фабрикам на плаву, сказав Федяков.

Олександр Давітідзе, голова Асоціації експедиторів Грузії, сказав, як зазначає The New York Times, що члени його групи не працюють із вантажами, які потрапили під російське ембарго. Але дрібніші компанії, можливо, захочуть це зробити. Невдовзі після вторгнення, сказав Давітідзе, йому електронною поштою почали надходити запити від російських компаній і приватних осіб із проханням допомогти доправити різні товари в Росію.

"Зараз я їх майже не отримую. Це означає, що вони або знайшли компанії, або заснували свої власні", – додав він.

Економічна співпраця з Росією, яка окупувала 2008 року п'яту частину території Грузії, обурює багатьох грузинів, але бізнес і уряд виявляють лояльність.

"Коли у вас немає сильної політичної позиції, у більшості випадків бізнес завжди шукає прибутку. І ми не чинимо спротиву", додав старший юрист найбільшого у країні банку TBC Capital Георгій Мжаванадзе.

Контекст

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну офіційне Тбілісі заявляло про "повну й абсолютну політичну підтримку України", але відмовилося надавати Києву зброю, щоб не стати "стороною війни".

25 лютого прем'єр-міністр Грузії Іраклій Гарібашвілі оголосив, що Грузія не приєднається до фінансових та економічних санкцій Заходу, введених проти Росії після початку війни РФ проти України. Він також відкинув, що полетить до Києва, щоб висловити підтримку українському народові.

1 березня президент України Володимир Зеленський заявив про відкликання українського посла в Грузії Ігоря Долгова через позицію влади країни щодо вторгнення РФ в Україну. 23 квітня він сказав, що Україна поверне посла "у дружню Грузію", щойно відчує підтримку з боку грузинської влади.