Розслідувачі Bellingcat мають досить інформації, яка б підтверджувала, що кілька українських спецслужб готувало спецоперацію із захоплення групи найманців – членів приватної військової компанії, вагнерівців.
Про це під час конференції Mezhyhirya Festival розповів журналіст Bellingcat Христо Грозєв, трансляцію конференції вели у Facebook.
Він сказав, що після того, як влада Білорусі оголосила про затримання 33 іноземців, котрі належать до приватної військової компанії, був період, коли в українських спецслужбах розуміли, що операція неідеальна, але сподівалися, що її ще можна буде завершити.
"Як на мене, це було дуже наївно – сподіватися, що [самопроголошений президент Білорусі Олександр] Лукашенко віддасть просто цю "золоту жилу". Тому що має бути якийсь обмін: якщо він щось віддасть Україні – втратить усю підтримку Кремля. Він це використовував тільки як фішку у грі, він міг вдавати, що веде перемовини з Україною, але тільки для того, щоб поторгуватися з Кремлем", – сказав Грозєв.
За словами розслідувача, дані, які одержав Bellingcat, переважно збігалися з тим, про що писали українські незалежні ЗМІ та розслідувачі.
"Історія така: була операція, вона була офіційно ухвалена. Це однозначно: була операція, де були задіяні кілька служб. І був план захопити цих 33 найманців. Вони були, з одного боку, достатньо важливими, а з іншого – досить тупими, щоб підписати контракти на роботу у фейковій ПВК, заснованій українськими спецслужбами. Далі вже – із законних причин чи ні – було відтермінування операції на кілька днів. І ми не могли зрозуміти, чому була ця затримка на чотири дні. З одного боку, може бути справді обґрунтована причина. Справді, [в операції] задіяно кілька країн, можливо, якісь – США або Туреччина – вирішили згорнути операцію в останній момент. Можливо, одночасно йшли якісь перемовини. Можливо, якась тупа, але не злочинна ідея: "Ну [перенесемо] на три дні, що станеться?" Але може бути і справді так, що хтось навмисно це зробив, тому що, скажімо, не хотів погіршувати стосунки з Кремлем. І тут теж може бути злочинний [умисел], а може ні. Може, [це] просто погана політична ідея", – розповів Грозєв.
Він додав, що на останнє запитання розслідувачі ще не дістали відповіді.
"І уряд [України] не пояснює нам цю тему. Проте є факт, що операція відбулася. І це мало бути основною частиною документального фільму, який ми досі знімаємо", – зазначив Грозєв.
За словами розслідувача, представники Bellingcat узяли інтерв'ю у кількох людей із групи вагнерівців, яких Білорусь видала Росії, і ті показували журналістам свої переговори з фейковими рекрутерами.
"У нас є достатньо інформації, щоб довести, що така операція відбулася. Уряд [України] не хоче визнавати, що таке було, тому що тоді весь накопичений обсяг доказів може бути використаний у судах. А це може дуже нашкодити, наприклад, справі MH17. Натомість уряд вирішив просто мовчати про це. І цього в суді ніхто не використає. Єдине, через що у мене тут відчуття жалю: навіть якщо операція була провалена, усе одно є успіх. Бо доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна подолати, що українські спецслужби доволі компетентні", – наголосив Грозєв.
Контекст
- 29 липня 2020 року влада Білорусі повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
- Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся у Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ять – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
- 14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
- Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення строку вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
- Про те, що інформація про проведення спецоперації щодо затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
- Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "із найближчого оточення" Зеленського.
- У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
- Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
- Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
- 27 лютого 2021 року Бутусов повідомив, що виселили з будинку і позбавили охорони ексначальника ГУР Василя Бурбу, який, за даними журналіста, дав свідчення про провал операції із захоплення вагнерівців. У поліції інформацію спростували.