Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 8 червня, під час першого дня офіційного візиту до Німеччини, провів сім зустрічей із німецькими топпосадовцями, поінформувала пресслужба МЗС.
"Я провів важкі переговори щодо "Північного потоку – 2" і нормандського формату. В обох випадках діє правило: ніщо остаточно не погоджено, поки все не погоджено. Але атмосфера була конструктивною. Німеччина – це друг, який дуже допоміг Україні і з яким можна вирішувати навіть найскладніші проблеми", – сказав Кулеба.
У МЗС уточнили, що глава українського зовнішньополітичного відомства вчора говорив про російський газопровід і нормандський формат перемовин стосовно урегулювання конфлікту на Донбасі із зовнішньополітичним радником федерального канцлера Яном Гекером.
Також "Північний потік – 2" він обговорював із державним секретарем федерального міністерства економіки та енергетики Німеччини Андреасом Файхтом.
"Дмитро Кулеба вчергове наголосив, що цей проєкт не лише підриває енергетичну безпеку України та Європи, але й розколює союзників, тому Україна продовжує виступати проти його запуску", – додали в МЗС.
Контекст
- "Північний потік – 2" мав зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому участь, опинилися під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
- Будівництво заморожували 2019 року, коли добудували 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
- Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
- Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
- У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
- Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
- 18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій щодо Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
- Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.
- 21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
- Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.