Зеленський надав звання Героя України 99-річному сотенному УПА Симчичу, який 32 роки провів у радянських таборах 

Симчича вшанували найвищим ступенем відзнаки України з врученням ордена "Золота зірка" "за героїзм, виявлений у боротьбі за незалежність України, визначні особисті заслуги у становленні української державності, багаторічну плідну громадську діяльність".

Симчич (позивний Кривоніс) народився 1923 року у селі Вижний Березів (зараз – Косівського району Івано-Франківської області). В УПА служив у 1943–1948 роках.

У січні 1945 року Симчич брав участь у боях за Космач Івано-Франківської області, в яких, за словами самого сотенного УПА, загинуло 450 НКВСників, зокрема командир дивізії генерал-майор Сергій Дергачов. Спогади Симчича опублікували на сайті віртуального музею "Дисидентський рух в Україні".

"Космач на той час був випадовою базою нашого загону Коломийської округи. Більшовики називали це село "бандерівською столицею". Ми туди приходили на відпочинок, на доукомплектування людьми, зброєю, харчами... [Більшовики] ще восени [1944], коли була пограбована Коломия, погрожували нам, що прийдуть на різдвяні свята разом із нами "святкувати". Тобто прийдуть нас там ліквідувати. До цього ми підготувалися", – розповів Симчич.

Більшовики прийшли в цей район трохи згодом – у середині січня 1945-го. За словами Симчича, щоб не наражати село на небезпеку, УПА відступила.

"Там було повно наших військ, але ми не захотіли приймати бій у селі, щоб село не горіло. Відступили із села. На околиці Космача, в заліснені місцевості, більшовики зайшли тріумфально: вони сподівалися, що їм буде спротив, а тут ніякого спротиву нема... Трошки розслабилися – і почав Ванька гуляти: грабувати людей, ґвалтувати жінок і таке інше. Що вони вміли робити – це не треба розказувати, це всі знають. Коли більшовики розслабилися, наші частини оточили Космач і почали їх бити", – згадав Симчич.

У боях за Космач він дістав тяжке кульове поранення руки.

1948 року під час облави Симчича затримали. Командира УПА засудили до 25 років позбавлення волі за участь у діяльності УПА, а потім до такого самого строку за "участь у націоналістичному угрупованні". Симчич відсидів у радянських таборах 32 роки і шість місяців, його звільнили у 1985 році. Лише у 2017 році суд його реабілітував, нагадало видання "АрміяInform".

Симчич живе у Коломиї. Проєкт "Локальна історія" нагадав у Facebook, що він – єдиний повстанець, якому встановили прижиттєвий пам'ятник – у Коломиї у 2008 році.