-1 Київ
"В істориків професійних немає героїв чи якихось абсолютних, скажімо так, злочинців. Ну є винятки, звісно, але загалом професійна історія займається дегероїзацією. Бандера – це передусім символ. Отже, символ, який став символом боротьби за незалежність. Тобто ним називають бандерівців: бійців Української повстанської армії, яка воювала проти Радянського Союзу до початку 50-х років, яка була залучена, зокрема, до чисток польського населення. Тобто в різних контекстах вона існувала", – сказав він.
Історик наголосив, що боротьба за незалежність – це "головне значення".
"Бандера, його фракція, проголосили незалежність України 1941 року. Німці його заарештували й висунули вимогу відкликати незалежність. Він відмовився – і пішов, тобто відправили до [концтабору] Заксенгаузен. Двох братів його вбили в [концтаборі] Аушвіц. [...] Його під домашній арешт узяли, по-моєму, у 1944–1945 роках, коли німці вже йшли і намагалися якось використати Українську повстанську армію проти Радянського Союзу. А Бандера провів більшу частину свого життя або в польській в'язниці, або в німецькій, фашистській в'язниці, або в еміграції. Тобто його реальний зв'язок із тим самим повстанським рухом дуже відносний", – пояснив Плохій.
Він зазначив, що Бандера та його рух опинилися в центрі уваги тому, що "Україна захищає своє існування" і водночас враховує "досвід боротьби з комуністичним Радянським Союзом і фактично з комуністичною Росією".
"У цій інтерпретації, як і в будь-якій іншій інтерпретації історії, важливим є те, що ми, дивлячись на якусь фігуру, Бандера це чи ні, буде це УПА або якесь повстання, чи рух, ми намагаємося знайти те, що важливо для нас сьогодні... І ось настільки, наскільки для нас Бандера важливий через боротьбу за незалежність, а не через певний тип, скажімо, націоналізм, який сповідував не тільки він, а сповідували багато хто в 30-ті роки, – я думаю, це цілком легітимне звернення до образу", – вважає Плохій.
За його словами, "героєм нашого часу людина 30-х років за визначенням не може бути".
"Але ті ідеали, за які він готовий був йти до Заксенгаузена, за які постраждала його родина, – я думаю, що це ідеали, за які потрібно боротися. [...] Бандера не був ідеальною людиною – так, це правда. Але питання в тому, що той тип націоналізму, який сповідували Бандера та ОУН, – явно сьогодні для нас він є абсолютно неприйнятним. Але те бажання й готовність боротьби за незалежність України – це для нас, звісно, дуже важливий і позитивний показник", – пояснив Плохій.
Поганий: В історії залишаються люди, які діють у переломні, головні моменти. На сьогодні це Кравчук та Зеленський. Повна версія інтерв'ю
