Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва не хоче війни і через це висунула свої вимоги щодо так званих гарантій безпеки у Європі. Про це він сказав 15 лютого у Москві на спільній пресконференції з канцлером Німеччини Олафом Шольцом, трансляцію вів РБК.
Путіна двічі запитували про ймовірний напад РФ на Україну, обидва рази запитання ставили журналісти з Німеччини.
Коли главу Кремля запитали, чи буде війна у Європі, він згадав про Югославію.
"Пан федеральний канцлер щойно сказав, що люди його покоління (а я належу до його покоління) насилу уявляють якусь війну у Європі. І йшлося про це, звісно, з огляду на ситуацію навколо України. Але ж ми з вами були свідками війни у Європі, розв'язаної саме блоком НАТО проти Югославії. Велика воєнна операція із завданням ракетно-бомбових ударів по одній із європейських столиць – Белграду. Це ж було? Без санкції Ради Безпеки Організації Об'єднаних Націй. Це дуже поганий приклад, але він був. Хочемо ми цього чи ні? Звичайно, ні. Саме тому ми й висунули пропозицію про переговорний процес, результатом якого має бути домовленість щодо гарантування рівної безпеки всіх, включно з нашою країною. На жаль (і ми вже про це говорили), предметної конструктивної відповіді на запропоновані нами пропозиції ми не дістали”, – заявив Путін.
Він зазначив, що у відповідях США на вимоги щодо гарантій "є певні елементи, які можна обговорювати".
"Але ми готові це робити лише в сукупності з тими основоположними питаннями, які мають для нас першочергове значення. Розраховуємо, і я сьогодні сказав про це панові федеральному канцлеру, що діалог складеться саме так. І залежно від того, як він розвиватиметься, розвиватиметься ситуація і щодо решти треків, які вас і нас турбують. І нас турбують так само, як і вас, запевняю", – додав глава Кремля.
Шольц закликав до мирного врегулювання конфлікту і заперечив, що у Югославії була "дещо інша ситуація".
"Там була небезпека та загроза геноциду і цьому необхідно було перешкодити. Я дуже задоволений, що все мирно розвивається і народи Балкан знайшли перспективу у напрямку ЄС, і все це – гарний знак", – наголосив він.
Путін заявив, що за оцінкою РФ, "те, що відбувається на Донбасі,і є геноцид".
До питання про війну повернулися за деякий час. "Якою буде ситуація найближчими днями і тижнями, чи триватиме відведення військ? І напад на Україну. Ви сьогодні можете його відкинути?" – запитав Путіна німецький журналіст.
"Як Росія діятиме далі? За планом. А з чого він складатиметься? Із ситуації на місцях. Хто може відповісти, як складатиметься реальна ситуація? Поки ніхто. Це залежить не лише від нас. Але ми маємо намір і будемо прагнути домовлятися з нашими партнерами щодо тих питань, які ми поставили, для їхнього вирішення у дипломатичний спосіб. Які вони – добре відомо. Щодо гарантування безпеки Росії – це нерозширення НАТО, зміщення військової інфраструктури блоку до 1997 року і нерозміщення поблизу наших кордонів бойових ударних комплексів. Все, на мою думку, зрозуміло, чітко. Ми готові говорити і щодо інших питань, які є в отриманій нами відповіді, але в комплексі з тим, що має для нас першорядну цінність, першорядне значення", – відповів Путін.
Контекст
- США, НАТО та Україна неодноразово заявляли про нарощування російських військ поблизу українського кордону. Штати та Альянс закликали Росію до деескалації напруження на кордоні України.
- У Білому домі проінформували 18 січня, що Росія може будь-якої миті розпочати вторгнення в Україну. Зокрема, у США стурбовані переміщенням російських військ на навчання до Білорусі. 11 лютого, за даними The Guardian, президент США Джо Байден під час відеоконференції з лідерами кількох держав заявив, що РФ може напасти на Україну найближчими днями.
- Міністр оборони України Олексій Резніков 6 лютого зауважив, що ймовірність значної ескалації з боку Росії оцінюють як низьку. 8 лютого він повідомив, що вздовж усього кордону з Україною з боку РФ, Білорусі і тимчасово окупованих територій перебуває 140 тис. військових, включно з повітряним і морським компонентом. 14 лютого Резніков зазначив, що РФ не створила жодного ударного угруповання поблизу кордону з Україною.
- 11 лютого низка країн, зокрема США, закликали своїх громадян терміново покинути Україну через імовірну ескалацію.
- ЦРУ США вважає, що Росія може напасти на Україну 16 лютого. Про це 11 лютого повідомляв, посилаючись на джерела, німецький журнал Der Spiegel.
- Президент України Володимир Зеленський заявив 12 лютого, що влада розуміє ризики, але, на його думку, в інформаційному просторі зараз надто багато інформації щодо ймовірного вторгнення РФ в Україну, яка провокує паніку.