Президенти дев'яти країн – членів НАТО підтримали перспективу вступу України в Альянс і закликали союзників збільшити постачання озброєння для ЗСУ
2 жовтня 2022, 12.52
Президенти дев'яти країн – членів НАТО підтримали перспективу вступу України в Альянс. Про це йдеться у спільній заяві глав держав Центральної та Східної Європи, яку 2 жовтня опублікувала пресслужба президента Польщі.
Документ підписали президенти Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Північної Македонії, Чорногорії, Польщі, Румунії та Словаччини.
Глави держав, які відвідали Україну й особисто побачили наслідки російської агресії, заявили, що "не можуть мовчати перед обурливим порушенням РФ міжнародного права". Вони наголосили, що ніколи не визнають спроби Росії анексувати українські території й підтримуватимуть суверенітет і територіальну цілісність України.
"Ми чітко підтримуємо рішення саміту НАТО в Бухаресті у 2008 році щодо майбутнього членства України. Ми підтримуємо Україну в її захисті від російського вторгнення, вимагаємо від Росії негайного виходу з усіх окупованих територій і закликаємо всіх союзників суттєво збільшити свою військову допомогу Україні", – ідеться в заяві.
Також президенти зазначили, що всіх причетних до російської агресії проти України потрібно притягнути до відповідальності і вони мають постати перед судом.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Колишній спецпредставник Держдепартаменту США з питань України Курт Волкер повідомляв, що Україні мала надати ПДЧ у НАТО ще 2008 року на саміті Альянсу в Бухаресті, але союзники Сполучених Штатів по Альянсу побоювалися створення "автоматизму в напрямі членства".
У декларації Бухарестського саміту НАТО йдеться про те, що Альянс вітає євроатлантичні прагнення щодо членства в НАТО України та Грузії. Країни – члени Альянсу домовилися, що обидві держави стануть членами НАТО. Ухвалювати рішення щодо ПДЧ для України та Грузії уповноважені міністри закордонних справ країн – членів Альянсу. "ПДЧ буде наступним кроком для України та Грузії на їхньому шляху до членства. Сьогодні ми чітко заявляємо, що ми підтримуємо заявки цих країн щодо ПДЧ", – зазначено в документі.
Контекст
- На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.
- У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.
- 14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.
- За підсумками саміту НАТО в Мадриді, який проводили із 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій зазначено, що Росія є "найсильнішою і прямішою загрозою" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна життєво необхідна для стабільності євроатлантичного простору".
- Наприкінці серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна більше не потребує надання плану дій щодо членства в НАТО і розраховує на повноправне членство в Альянсі.
- 30 вересня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.
- Україна подала заявку в НАТО у відповідь на "юридично нікчемні" спроби РФ анексувати її території, зазначили у МЗС 1 жовтня.