Шольц: Нарощування військ біля українського кордону викликає в мене дуже велике занепокоєння
12 січня 2022, 19.51
Канцлер Німеччини Олаф Шольц під час виступу в Бундестазі 12 січня висловив глибоке занепокоєння щодо стягування російських військ до кордону з Україною. Про це повідомляє "Немецкая волна".
"Це серйозна загроза безпеці в Європі. Нарощування військ біля українського кордону має нас турбувати. Особисто в мене це викликає дуже й дуже велике занепокоєння", – заявив він.
Шольц нагадав, що 2014 року Росія анексувала український Крим, чим порушила основний принцип щодо неприпустимості нового переділу кордонів у Європі. Він наголосив, що необхідно повернутися до цього принципу.
Контекст
- Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку й російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну попри надані Україною факти та докази.
- Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною.
- Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.
- У Кремлі назвали повідомлення про підготовку вторгнення "вкиданнями", заявили, що "Росія не збирається ні на кого нападати і не виношує жодних агресивних планів", і звинуватили Київ у підготовцідо агресії "проти "ЛНР" і "ДНР". У МЗС України спростували дезінформацію РФ про нібито підготовку до військового нападу на Донбасі.
- США та НАТО неодноразово закликали Росію до деескалації напруги на кордоні.
- 17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.
- Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".
- 29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО провели зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.
- Пресслужба Західного військового округу РФ повідомила 11 січня про початок навчань на загальновійськових полігонах, розташованих поблизу України у Воронезькій, Бєлгородській, Брянській та Смоленській областях. Зазначають, що загалом до навчань буде залучено приблизно 300 одиниць військової техніки.
- Повідомлення про навчання з'явилося наступного дня після переговорів США та Росії у Женеві щодо вимог Москви про "гарантії безпеки". Російську делегацію очолював заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков, делегацію США – заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Переговори відбувалися в закритому форматі, вони тривали приблизно 7,5 години без урахування перерви на обід.
- Американська делегація під час переговорів висунула претензії Росії у зв'язку зі стягуванням російських військ до російсько-українського кордону. Шерман після переговорів заявила, що принцип відкритих дверей НАТО не підлягає обговоренню. Вона також повідомила, що російська сторона на переговорах не дала чіткої відповіді на запитання, чи готова вона до деескалації ситуації на кордоні з Україною.