США хочуть, щоб військові із Бразилії й Китаю були серед миротворців в Україні – The Economist
17 лютого 2025, 12.08
США хочуть, щоб військовослужбовці із Бразилії й Китаю входили до складу миротворчого контингенту в Україні. Про це пише The Economist із посиланням на джерела 17 лютого.
Як ідеться в матеріалі, американські чиновники пропонують залучення сил не тільки європейських країн, а й, "наприклад, Бразилії чи Китаю". Припускають, що ці сили можуть розмістити вздовж лінії бойових дій, яку переформатують на буферну зону.
Журналісти зазначають, що про це міг говорити віцепрезидент США Джей Ді Венс під час візиту на Мюнхенську конференцію з безпеки. Він, як пише ЗМІ, у розмові з європейцями нібито заявив, що сили одного континенту будуть менш ефективними для стримування країни-агресора Росії.
Контекст
- Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
- Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
- 14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладання відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
- 21 січня Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, передбачають не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають імовірність скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.
- 16 лютого про готовність скерування військових заявив прем'єр Великобританії Кір Стармер, 17-го – такої ідеї не відкинула міністерка закордонних справ Швеції Марія Мальмер Стенергард.