"Зараз ми маємо спочатку домовитися про справедливий і стійкий мир, який поважає міжнародне право, поважає Україну й насамперед гарантує, що Росія не зможе просто відступити, наростити сили й напасти на Україну чи іншу країну всього за кілька років", – заявила очільниця МЗС Швеції.
За її словами, щойно такий мир установлять, Швеція "має забезпечити його підтримку, і тоді наш уряд нічого не відкидає".
Коментар Стенергард з'явився після того, як прем'єр-міністр Великобританії Кір Стармер заявив, що готовий скерувати британські війська в Україну для виконання миротворчої місії.
Контекст
Після того як президент Франції Еммануель Макрон у лютому 2024 року заявив про ймовірне скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Серед тих, хто відкидав таку ймовірність, був канцлер Німеччини Олаф Шольц.
Наприкінці року дискусії стали активнішими. В українському уряді заявили, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
14 січня 2025 року CNN повідомив, що західні союзники України активно обговорюють імовірність того, що країни НАТО могли б розгорнути війська для надання допомоги в демілітаризованій зоні в разі укладання відповідної мирної угоди. Водночас в Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.
21 січня Зеленський заявив, що гарантії безпеки після війни, яку РФ розв'язала проти України, передбачають не менше ніж 200 тис. європейських миротворців. Проте європейські країни розглядають можливість скерування приблизно 40–50 тис. військових для підтримання миру в разі ймовірного припинення вогню, написала FT 23 січня.