Зустріч відбулася у грудні 2024 року, після обрання президентом США Дональда Трампа, але до його вступу на посаду, у резиденції генерального секретаря НАТО Марка Рютте у Брюсселі, пише агентство. На неї приїхали представники Великобританії, Данії, Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів і Польщі. Також були найвищі посадовці Європейського союзу.
Переговори ґрунтувалися на ідеї, котру висунув президент Франції Еммануель Макрон на початку 2024 року, якої тоді не підтримали. Агентство зазначає, що відтоді його план набуває популярності. Однак багато в тому, який вигляд матимуть ці сили і хто візьме в них участь, залежатиме від умов будь-якої мирної угоди й інших чинників, ідеться в публікації.
Зокрема, в Італії є конституційні обмеження на використання своїх сил. Нідерландам знадобиться дозвіл від парламенту. Те саме стосується й Німеччини, чия позиція може змінитися після виборів 23 лютого і формування нового уряду. Польща обережна, враховуючи наявну ворожість з Україною, яка сягає корінням у Другу світову війну, зазначає АР.
Міністр оборони Естонії Ханно Певкур сказав агентству в кулуарах Мюнхенської конференції з безпеки, що розмови зараз "на дуже ранній стадії". За словами Певкура, європейським союзникам критично важливо розуміти, який вигляд матиме лінія зіткнення в Україні, перш ніж розробляти план.
Водночас експерти й офіційні особи попереджають, що за нинішнього стану справ європейцям треба розгорнути потужний і значний контингент, а не групу миротворців на кшталт "блакитних касок" ООН, зазначено в публікації.