За його словами, питання стосуються структури командування й управління, чисельності військ і їхніх позицій. Це питання порушували президент Франції Еммануель Макрон і президент США Дональд Трамп, сказав він.
"Уявіть, є контингент. Питання в тому, хто головний? Хто головний? Що вони робитимуть, якщо будуть російські удари? Ракети, висадження, атака з моря, перетин сухопутного кордону, наступ. Що вони робитимуть? Які їхні мандати?" – сказав Зеленський.
Він заявив у присутності двох лідерів, що Київ зацікавлений у розміщенні військ як у частині гарантії безпеки, але не як у єдиній гарантії безпеки. "Цього недостатньо", – наголосив він.
Контекст
Після того, як Макрон у лютому 2024 року заявив про можливе скерування західних військ в Україну, в експертному середовищі й серед світових політиків почалося публічне обговорення цього питання. Частина лідерів підтримала таку ідею, зокрема Литва оголосила про готовність скерувати своїх військових інструкторів в Україну. Але інші, серед яких канцлер Німеччини Олаф Шольц, відкидали таку ймовірність.
Нелегітимний президент Росії Володимир Путін 29 лютого погрожував "трагічними наслідками" тим західним державам, які погодяться на такий крок.
У жовтні в уряді Франції заявили, що влада країни не відмовилася від цієї ідеї. Le Monde у листопаді написала, що європейські країни знову обговорюють скерування військ в Україну. Спкерування британських військ в Україну допускав експрем'єр Сполученого Королівства Борис Джонсон.
2 грудня 2024 року "Радіо Свобода" з посиланням на невказаного високопосадовця НАТО повідомило, що влада Франції та Великобританії розглядає варіант розміщення їхніх військових в Україні в разі досягнення домовленостей щодо припинення відкритої збройної агресії з боку Росії.
12 грудня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції – міністерка юстиції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна готова до розміщення західних військ на своїй території.
В Офісі президента закликали не мати ілюзій щодо миротворців в Україні.