В Україні загинуло щонайменше троє російських кримінальних авторитетів із 90-х – Bellingcat
15 лютого 2023, 01.24
Щонайменше троє російських кримінальних авторитетів із 1990-х загинули в Україні, де вони воювали у складі російської приватної військової компанії "Вагнер". Про це 13 лютого повідомила розслідувальна група Bellingcat.
Розслідувачам Bellingcat удалося з'ясувати, що під час вербувальної кампанії вагнерівці змогли завербувати 59-річного Сергія Максименка (Олімпієць), 55-річного Андрія Бережних (Мститель) та 55-річного Ігоря Куска (Афганець). Усі вони відомі своїм кримінальним минулим.
Андрій Бережних у середині 90-х створив банду в місті Балаково Саратовської області РФ, діяла вона приблизно 20 років. Бережних та його група протягом багатьох років скоїли низку вбивств і замахів, жертвами яких стали, зокрема, місцеві власники бізнесів.
2003 року злочинна група Бережних зізналася в нападі на саратовську телекомпанію СТВ із застосуванням гранатомета РПГ-26. "Медіазона" пише, що загалом Бережних скоїв п'ять доведених убивств і 12 замахів на вбивство, за що його засудили до 25 років ув'язнення.
Бережних загинув під час бойових дій в Україні 8 грудня 2022 року, приєднавшись до ПВК "Вагнер" лише за місяць до цього.
Сергій Максименко очолював банду "Олімпія". На початку 2000-х угруповання здійснило низку вбивств, переважно власників місцевого бізнесу та лідерів суперницьких банд. Також банда займалася проституцією та вимаганням. У Bellingcat наголошують на особливій жорстокості дій банди. Наприклад, 2003 року її члени напали на сімох чоловіків (включно з їхніми дружинами) у місцевому барі з бейсбольними битами та мисливськими рушницями.
Засуджений до 25 років Максименко приєднався до ПВК "Вагнер" у вересні 2022 року. Загинув він у грудні минулого року.
Ігор Куск був ветераном війни в Афганістані. Із 1998 року в Татарстані керував злочинним угрупованням, яке дістало назву "Кусковські". Банда вирізнялася тим, що в їхніх лавах було чимало ветеранів Афганістану.
Спочатку банда діяла в Нижньокамську і Казані, займалася незначними злочинами та замовними вбивствами. Однак 2004 року угруповання здійснило вбивство двох генеральних директорів великої будівельної компанії "Татсантехмонтаж", у якій на той момент працювало приблизно 1 тис. людей.
Bellingcat пише, що Куск, який відбував 23-річний строк, хотів воювати в Україні ще до того, як вербувальники ПВК "Вагнер" відвідали його в'язницю. Він писав листа главі Чечні Рамзану Кадирову, щоб його прийняли у підрозділ "Ахмат". Зрештою Куск приєднався до ПВК "Вагнер" у липні 2022 року, його ліквідували в Україні.
Контекст
- На боці Росії у війні проти України, окрім регулярної армії, воюють приватні військові компанії. Найвідоміша серед них – ПВК "Вагнер", у лавах якої перебувають найманці та завербовані у тюрмах ув'язнені.
- За інформацією Білого дому станом на 22 грудня 2022 року, сили ПВК "Вагнер", скеровані в Україну, становили 50 тис. найманців, із них 10 тис. – контрактники, а ще 40 тис. – завербовані у тюрмах ув'язнені.
- ЗМІ повідомляли, що участь у вербуванні в'язнів брав особисто засновник ПВК "Вагнер" Євген Пригожин, було оприлюднено відео з колонії, де він виступав перед ув'язненими. Пригожин назвав себе "представником" ПВК "Вагнер" і попередив, що шукає найманців для участі у "важкій війні". В'язням він пообіцяв, що до колонії вони "не повернуться в жодному разі". На початку січня 2023 року Пригожин (на думку американського Інституту вивчення війни (ISW) – щоб "прорекламувати" ПВК "Вагнер") заявив, що частина вагнерівців, які воювали в Україні, вже дістала помилування в РФ.
- Із 50 тис. російських ув'язнених, завербованих ПВК "Вагнер" для участі у війні в Україні, залишилося лише 10 тис. осіб. Інші або загинули, або дезертирували, заявила глава благодійного фонду "Русь сидящая" Ольга Романова 21 січня.
- The New York Times написала 25 січня, що кількість могил на кладовищі у станиці Бакинській Краснодарського краю, яке належить ПВК "Вагнер", зросла у сім разів за останні два місяці.
- Із кінця 2022 року вербувальники ПВК "Вагнер" почали об'їжджати колонії по другому колу, оскільки багато ув'язнених, скерованих на війну влітку та восени 2022 року, загинули, повідомляло російське видання "Медіазона". Зазначають, що у місцях позбавлення волі стало набагато менше охочих поповнити лави ПВК.