"Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі". Кулеба розповів про пріоритети України в зовнішній політиці
10 вересня 2021, 11.06
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба 10 вересня під час виступу у Верховній Раді заявив, що Кримська платформа почала працювати на трьох рівнях – урядовому, парламентському та експертному, передає кореспондент видання "ГОРДОН".
"Кримська платформа та візит глави Української держави у США – це два сигнали світові про те, що Україна знову у грі. Ми не прохачі, не жертви, не бідні родичі. Україна – не жертва, Україна – це рятівник", – підкреслив міністр.
За його словами, Україна підвищує авторитет на світовій арені участю в "Люблінському трикутнику", асоційованому тріо із Грузією та Молдовою.
"Стратегія зовнішньої політики України зводить практично до нуля ризик зміни курсу держави через зміну політичних еліт або політичну турбулентність", – заявив Кулеба.
Він зазначив, що проведенням саміту Кримської платформи Україна вперше винесла питання окупованого півострова на міжнародний рівень.
"Уперше у нас є реальний механізм, який веде до деокупації півострова. Учасники ухвалили декларацію, у якій зафіксували готовність разом з Україною займатися деокупацією. Декларація Кримської платформи залишається відкритою", – зазначив глава МЗС.
Він підкреслив, що Кримська платформа стане драйвером багатьох важливих рішень в Україні та за кордоном, які наблизять деокупацію.
"Я хочу чітко відзначити: битва за Крим – це битва за Україну. Хто б що не казав. Якими б іронічними не були посмішки скептиків, але, якщо ми відмовимося від активної деокупації Криму, суверенної України не буде. Ми не складемо історичний іспит на зрілість, на здатність безапеляційно захищати національні інтереси", – сказав міністр.
Контекст
- Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Наразі між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
- Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.
- Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
- На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.
- У МЗС РФ назвали Кримську платформу "безперспективною русофобською акцією" і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".
- Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна із країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від нього.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".
- Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.