У Білорусі підозрюваний у "масових заворушеннях" у суді спробував перерізати собі горло і знепритомнів
1 червня 2021, 15.37
Житель Мінська Степан Латипов на засіданні Радянського районного суду Мінська спробував перерізати собі горло, повідомляє "Наша Ніва" в Telegram.
Журналісти пишуть, що в чоловіка із собою була папка, із якої він дістав, імовірно, ручку. Латипов заліз на лавку в так званій клітці для підсудних, встромив собі в горло цей предмет і почав різати, потім упав, почав різати руки, невдовзі знепритомнів, зазначає видання.
До Латипова, якого підозрюють у "масових заворушеннях", не відразу вдалося потрапити охоронцям – у них не було ключів, коли двері відчинили, чоловік уже був непритомним.
"Радыё Свабода" зазначає, що чоловіка відвезли із суду без тями. Його вводитимуть у штучну кому, додав правозахисний центр "Весна".
Перед інцидентом Латипов сказав у суді, що силовики пригрозили організувати для нього "пресхату, а потім те саме буде із сусідами та родичами", якщо він не дасть свідчень.
Латипова затримали 15 вересня 2020 року. Як повідомило "Настоящее время", це сталося, коли житель Мінська намагався захистити від невідомих у цивільному мурал із зображенням музиканта Віктора Цоя в одному із дворів білоруської столиці (двір із муралом жителі назвали "Площею змін"). Потім мінчанина доправили в ізолятор у провулку Окрестіно.
40-річний Латипов – арборист (фахівець із обслуговування дерев) і промисловий альпініст, його батьки – біологи, зазначило "Радыё Свабода". За даними ЗМІ, таких фахівців у Білорусі приблизно 50.
Контекст
- 9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Олександр Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
- Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
- 23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували й не транслювали по телебаченню.
- Станом на 28 травня 2021 року в Білорусі політичними в'язнямивизнали450 осіб, повідомив правозахисний центр "Весна". Більшість із них потрапила під кримінальне переслідування після президентських виборів.
- Україна, як і низка інших країн, не визнала Лукашенка легітимним главою республіки, а також засудила насильство проти учасників протестів у республіці. У листопаді Україна приєдналася до санкцій ЄС проти влади Білорусі.
- 23 травня літак Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, здійснив у Мінську екстрене приземлення нібито через повідомлення про замінування (згодом вибухових речовин на борту судна не знайшли). "Для супроводу" літака за дорученням Лукашенка підняли винищувач білоруських ВПС.
- Після перевірки борту білоруські спецслужби зняли з рейсу й затримали одного із засновників білоруського опозиційного Telegram-каналу NEXTA, журналіста Романа Протасевича і його дівчину, росіянку Софію Сапегу (у Мінську з літака зійшло ще кілька людей, у Ryanair підозрюють, що це були агенти КДБ Білорусі, Лукашенко заперечує). Сапегу заарештовано, її і Протасевича визнали політв'язнями.
- Увечері 24 травня з'явилося відео із Протасевичем, у якому він говорить, що перебуває в СІЗО №1 у Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення, у яких зізнається "у факті організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.
- Переслідування Протасевича пов'язують із Telegram-каналом NEXTA. Паблік набув широкої популярності влітку минулого року завдяки висвітленню і координації протестів, які почалися після оголошення результатів виборів президента країни.
- Країни ЄС, США, Канада, Україна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.