Штрафи за російську в Раді, в'язниця за публічне приниження української та іспит для набуття громадянства. Що пропонує мовний законопроект 

4 жовтня Верховна Рада розглянула чотири мовні законопроекти – №5556, №5669, №5670 і №5670-д. Перший із них було подано в грудні 2016 року, інші три – минулого року. Тоді ще діяв закон "Про засади державної мовної політики" (так званий закон Колесніченка – Ківалова), але 28 лютого 2018 року Конституційний Суд (КСУ) визнав його неконституційним через порушення, допущені під час розгляду та голосування. Відтоді сферу використання державної мови в Україні регулюють лише ст. 10 Конституції і мовними статтями низки законів.

За ухвалення в першому читанні розробленого профільним комітетом законопроекту №5670-д про забезпечення функціонування української мови як державної 4 жовтня проголосував 261 нардеп. Жодного голосу за нього не дала тільки фракція Опозиційного блоку.

Щодо інших трьох законопроектів Рада рішень не ухвалювала. Їх зняли з розгляду.

Головні положення проекту №5670-д

Законопроект №5670-д передбачає, що єдина державна мова в Україні – українська, а спроби запровадження багатомовності "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння і ворожнечу й спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу". Спочатку в документі планували зазначити, що "статус української мови як єдиної державної не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, які належать до національних меншин". Комітет із питань культури і духовності вирішив прибрати це положення. За словами голови комітету, нардепа від "Народного фронту" Миколи Княжицького, багато хто спекулював на цьому реченні, стверджуючи, що законопроект №5670-д захищає інші мови більше, ніж державну.

У проекті наголошують, що ті, хто бажає набути громадянства України, зобов'язані підтвердити відповідний рівень володіння українською, склавши сертифікаційний іспит. Зараз вони складають тест і отримують довідку.

Хто повинен вільно володіти державною мовою

У законопроекті наведено список осіб, які зобов'язані вільно володіти українською. До них належать:

• президент України, усі члени Верховної Ради і Кабміну;
• керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу уряду, та їхні заступники;

• голова Служби безпеки, генеральний прокурор, голова Національного банку, члени Рахункової палати;
• уповноважений Верховної Ради з прав людини, уповноважений із захисту державної мови;
• усі члени Верховної Ради АР Крим та голова Ради міністрів АР Крим;
• депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови;
• державні службовці, посадовці органів місцевого самоврядування;
• офіцери, які проходять військову службу за контрактом;
• особи рядового і начальницького складу органів правопорядку та посадові особи інших органів, яким надають спеціальні звання;

• дипломати;
• судді КСУ, інші професійні судді, члени та дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, члени Вищої ради правосуддя;
• члени Національного агентства з питань запобігання корупції, Центральної виборчої комісії; Національної комісії зі стандартів державної мови, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також члени інших державних колегіальних органів;

• адвокати, нотаріуси, працівники патронатних служб;
• керівники навчальних закладів державної та комунальної форм власності, педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники навчальних закладів;
• медичні працівники державних та комунальних закладів охорони здоров'я;
• інші посадові та службові особи державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів господарювання державної та комунальної форм власності.

Вони повинні володіти державною мовою на рівні, достатньому для виконання посадових та професійних обов'язків. Те саме стосується і претендентів на відповідні посади.

Відповідно до законопроекту, засідання, заходи, зустрічі та робоче спілкування в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних та комунальних підприємствах треба проводити українською мовою. Якщо організатор засідання, заходу або зустрічі вважає, що потрібно використовувати іншу мову, він повинен забезпечити переклад на вимогу навіть одного учасника. Наголошено, що нормативно-правові акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування складають і публікують українською мовою.

Законопроектом внесено зміни до регламенту Верховної Ради, якими передбачено, що виступати в парламенті недержавною мовою можуть тільки іноземці. У такому разі апарат Верховної Ради забезпечує переклад. Княжицький наголосив під час засідання парламенту 4 жовтня, що нардепів штрафуватимуть за виступи не українською.

Як було раніше?

Закон Колесніченка – Ківалова: "Засідання Верховної Ради, її комітетів і комісій ведуть державною мовою. Промовець може виступати іншою мовою. Переклад його виступу державною мовою, у разі необхідності, забезпечує апарат Верховної Ради".

"Акти вищих органів державної влади ухвалюють державною мовою та офіційно публікують державною, російською та іншими регіональними мовами або мовами меншин".

Українська мова в освіті, науці та культурі

Ст. 17 "Державна мова в освіті" нардепи вирішили викласти в редакції ст. 7 закону "Про освіту", яка набуде чинності не раніше ніж 2020 року. Крім цього, законопроектом №5670-д передбачено, що зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) та вступні іспити відбуваються українською мовою, крім ЗНО з іноземних мов. Планують, що ця норма набуде чинності 2025 року. Зараз допустимим є переклад сертифікаційних робіт регіональніими мовами або мовами меншин, зокрема кримськотатарською, молдавською, польською, російською, румунською та угорською.

У законопроекті зазначено, що наукові видання потрібно публікувати державною мовою. За згодою вченої ради наукової установи або вищого навчального закладу таке видання або його частину можна видавати також офіційними мовами Європейського союзу. Загалом їх 24. До них, зокрема, належить англійська.

Відповідно до законопроекту, оголошення, афіші та інші інформаційні матеріали, а також квитки друкують державною мовою. Якщо назву творчого колективу або виконавця наведено іншою мовою, її потрібно також подати фонетичною транскрипцією українською мовою.

У проекті зазначено, що в державних і комунальних театрах вистави іноземними мовами потрібно супроводжувати українськими субтитрами. Якщо в українських фільмах є репліки іншими мовами, їх потрібно озвучити українською або супроводити субтитрами.

Українська мова у ЗМІ

Ст. 20 "Державна мова на телебаченні та радіомовленні" заплановано викласти в редакції ст. 10 закону про телебачення і радіомовлення. Що ж стосується друкованих ЗМІ, то тут передбачено зміни. Законопроектом запропоновано встановити, що вони зобов'язані мати українськомовну версію. Водночас усі мовні версії друкованого ЗМІ повинні мати однакову назву, відповідати один одному за змістом, обсягом і способом друку.

Зазначено, що сайти зареєстрованих в Україні ЗМІ, а також органів державної влади, підприємств, установ і організацій державної та комунальної форм власності, юридичних осіб приватного права і фізичних осіб-підприємців, що реалізують товари та послуги в Україні, повинні мати українськомовну версію. Відповідно до законопроекту, необхідно, щоб вона завантажувалася за замовчуванням і не поступалася іншим версіям за обсягом та змістом інформації.

Українська мова в інших сферах

Для видавців є вимога, що не менше ніж 50% від усіх виданих протягом календарного року книг мають бути українською. У книгарнях книжки державною мовою мають становити не менше від половини.

Наголошено на тому, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна. Нею також проводять публічні заходи.

"У випадку, якщо хтось з учасників публічного заходу виступає іншою мовою, організатор забезпечує повноцінний послідовний або синхронний переклад державною мовою", – зазначено в законопроекті.

Передбачено, що назву "Верховна Рада України" не перекладатимуть іншими мовами, а транскрибуватимуть.