+12 Київ
Минув уже майже місяць від моменту рішення про ліквідацію ДАБІ. І мені б дуже хотілося проаналізувати якісь реальні зміни у сфері архітектурно-будівельного контролю за цей період. Однак їх... немає. Окрім слогана "Бездабі" та однойменного сайта https://bezdabi.gov.ua/, на якому, крім презентації, немає нічого! Не було навіть нових ключів для доступу в дозвільну систему. І тільки за три тижні їх надіслали "Укрпоштою". Загалом, цілковитий... карантин.
Тим часом більшість експертів зійшлася на думці, що барвисто розмальована на слайдах реформа Держархконтролю працювати не буде. Вона лише посилить наявні проблеми і, на мою думку, позбавить місцеві органи влади навіть видимості контролю та посіє хаос у галузі. Мало того, найодіозніші із запропонованих новел ще й негативно позначаться на будівельному бізнесі. Одна з них – спроба частково перекласти функцію контролю в будівельній сфері на приватні страхові компанії.
Із хворої голови... на відсутню
Будівництво є драйвером економіки. Це аксіома. Підйом економіки і зрослий попит на товари на внутрішньому ринку дають поштовх будівництву: люди більше заробляють і вкладають у нерухомість. У підсумку масово будують торгові площі, комфортне житло, виробничі об'єкти тощо.
На жаль, цей механізм працює й у зворотний бік. "Заморожені" в недобудові інвестиції випадають з економічного обігу, знижується попит, а бізнес змушений закриватися або скорочувати робочі місця...
Це важливо розуміти, оскільки спроба частково перекласти функцію контролю на приватні страхові компанії в чутливій до змін будівельній сфері може серйозно змінити ситуацію у країні загалом.
Так, практика додаткового контролю будівельної діяльності страховиками є в багатьох країнах світу. Насамперед у тих, де розвинена сама страхова галузь – США, Великобританія, деякі країни ЄС.
Однак в основі ідеології такого контролю – не вимоги держави, а раціональний підхід у плануванні та мінімізації ризиків бізнесу. Приміром, у США вартість страховки машини залежить не тільки від об'єму двигуна, а й від марки. За інших рівних поліс для BMW буде коштувати дорожче, оскільки, за наявною у країні статистикою, їх водії схильні частіше порушувати правила. Іншими словами, ймовірність настання страхового випадку вища для цієї марки.
Такий самий підхід використовують і в будівельній галузі. Але він є наслідком практичного досвіду, який накопичувався десятиліттями.
Нам же пропонують запровадити страхування ризиків у будівництві вже із січня 2021 року. Тобто менше ніж протягом дев'яти місяців, ще й в умовах карантину та ймовірного колапсу економіки, розробити необхідну нормативну базу, методологію оцінки ризиків. Причому починаючи від помилок під час проєктування й закінчуючи затримками строків будівництва. А страховикам же ще треба знайти і найняти людей, які зможуть об'єктивно оцінювати проєктну та будівельну документацію та співвідносити її з розробленою методологією...
Я, звісно, не стверджую, що все це зробити за вказаний строк нереально. Але ті, кому цікаво, можуть зайти на форуми і почитати про проблеми, із якими стикаються люди, котрі оформили банальне КАСКО чи медстрахування.
І навіть якщо якимось дивом ці завдання буде розв'язано, будівельні компанії точно будуть проти. Для них страхування ризиків обійдеться в доволі значну суму в умовах економічної кризи, коли багато з них і так перебуває на межі виживання.
Очевидно, що забудовники будуть шукати можливість мінімізувати ці витрати. Наприклад, вони можуть пролобіювати відтермінування на п'ять років. Але... на цей час у ланцюжку контролю утвориться істотний пробіл.
Другий варіант – забудовники укладатимуть договори не з провідними компаніями, а з фірмами-одноденками, які будуть брати гроші за видавання формального документа, а не за реальне страхування. Так само, як це роблять з автострахуванням. І в разі настання страхового випадку – вони просто зникнуть.
Отже, можу з упевненістю сказати, що, перекладаючи свої функції на плечі бізнесу, держава не дістане контролю у сфері будівництва, зате створить можливість для шахрайських і корупційних схем.
Центри адмінпослуг і порожнеча
Друга проблема – дефіцит кваліфікованих кадрів у системі держархконтролю загалом. Її гостро відчували й до "реформи". Однак дефіцит – це не тотальна відсутність.
Поки незрозуміло, хто і як буде перевіряти документи забудовників для видавання дозволів на будівництво в перехідний період. Незрозуміло також, скільки часу ситуація буде в підвішеному стані.
Формально, нагадаю, у перехідний період дозволи на будівництво замовники будуть отримувати через центри надання адмінпослуг (ЦНАП), подаючи "чек-листи" з переліком необхідних документів.
Такий механізм отримання дозволів буде діяти до створення нового реєстру будівельної діяльності.
Але, по-перше, карантин уже вніс корективи в імовірні строки створення реєстру. А, по-друге, річ не тільки в карантині. Документи на отримання дозволу на будівництві після перевірки працівниками ЦНАП мають передавати в Державну сервісну службу містобудування для контролю виконання містобудівних умов. Іронія полягає в тому, що її немає, а коли вона з'явиться – нвідомо.
Міністерство регіонального розвитку та будівництва поки навіть не підготувало нормативної документації для її створення. Зате функції сервісної служби містобудування тимчасово виконує... та сама ліквідовувана ДАБІ.
Тобто якщо раніше в Києві вирішували долю дозвільних документів на об'єкти лише найвищого класу наслідків СС3, то тепер через ДАБІ будуть проходити взагалі всі документи.
Але навіть якщо ця, створювана в межах реформи нова служба з'явиться завтра, які є гарантії, що зіставлення містобудівної документації та будівельних проєктів відбуватиметься прозоро і професійно? Звідки будуть набирати фахівців у цю службу? Із ДАБІ? Чи є запобіжник від того, що проєкт не буде побудовано з порушенням "червоних ліній" або історичного архітектурного ансамблю? Що в підсумку одержить забудовник, окрім необхідності "з'їздити в Київ"?
У цій самій низці проблем – відсутність у концепції реформи механізму контролю якості використаних будівельних матеріалів, виробів та конструкцій. Повноваження перевірок їхньої відповідності стандартам, нормам і правилам, має бути передано Державній інспекції містобудування (якої теж ще немає). Але контроль – це не просто перевірка. Контроль – це всеосяжне поняття, яке охоплює функціонал органу, повноваження, алгоритми взаємодії з різними суб'єктами. А перевірка – це одна конкретна процедура, не більше.
Коротка дорога з добрих намірів
Навіть наведених прикладів, на мою думку, достатньо, щоб зрозуміти, що реформа "сира" і викликає набагато більше запитань, ніж дає відповідей.
Можливо, її ідеологами рухали найкращі спонукання. Однак куди веде вимощена ними дорога, очевидно: цілковита втрата державного контролю на місцевому та національному рівні, ризик нових шахрайських і корупційних схем, і, як підсумок – хаос і занепад будівельної галузі.
Вихід же зі сформованої ситуації тільки один: ухвалити політичне рішення і зупинити реформу.
Я не буду сперечатися, що контроль будівельної галузі давно потребував реформування. Однак для цього потрібно було б не створювати три нові органи замість одного, а збалансувати наявну систему відповідно до загальноприйнятих європейських принципів.
Ці принципи прості: на центральному рівні формують "правила гри" – закони та регуляторні акти. За місцевою владою залишається містобудівне планування з урахуванням побажань місцевих жителів і контроль за додержанням законності та положень містобудівної документації.
Це важливо, оскільки саме місцеві органи влади відповідають перед містянами. А зараз, під час кризи, муніципалітетам потрібно буде ще поборотися, щоб залучити інвестора будівництва у своє місто, тому що це робочі місця. У будь-якому разі, Київ однаково буде мати всі важелі контролю над місцевими органами ДАБК.
Для приведення системи архітектурно-будівельного контролю у відповідність із політикою децентралізації я б запропонував такі кроки:
- ввести мораторій на внесення змін у містобудівну документацію на період реформування, щоб уникнути шахрайства та маніпуляцій із боку недобросовісних забудовників;
- розробити методологію проведення перевірки будівельних об'єктів співробітниками ДАБК, яка б максимально детально регламентувала процес перевірки на відповідність технічній документації саме за формальними ознаками;
- дати співробітникам ДАБК право перевірки об'єктів будівництва без обов'язкової присутності замовника будівництва, а також складання комісійних актів із залученням посадовців кількох органів місцевого самоврядування;
- привести до ладу електронний кабінет у сфері містобудівної діяльності та ліквідувати шахрайські схеми, які можна реалізувати за його допомогою.
Звісно, усе це – не швидкі рішення, і хайпу буде менше. Зате будівельна галузь України одержить довгоочікувані зміни, які приведуть до позитивного результату для всієї країни.
Джерело: "ГОРДОН"
