-5 Київ
Організація Global Firepower (GFP) опублікувала черговий рейтинг наймогутніших армій світу. Першу трійку, як і раніше, складають США, Росія і Китай. Україна в ньому посіла 20-те місце.
Як Global Firepower рахує "міць"
Засновники рейтингу стверджують, що оцінюють не лише чисельність армії й кількість техніки, а й економіку, демографію, логістику, інфраструктуру, оборонні видатки й географію.
Україна, згідно із GFP, здобула високі оцінки за масштаб армії, чисельність особового складу й резерву, наявність техніки й активне використання безпілотних систем. Серед плюсів також вказано розвинуту залізничну мережу, видобування вугілля і значне оборонне фінансування.
Водночас мінусами названо слабкий флот, дефіцит авіації й залежність від зовнішніх постачань палива. У підсумку Україна виявилася нижче за Єгипет, Бразилію, Іран, Індонезію – армії, які не мають зіставного досвіду сучасної війни, а також Італію, Німеччину й Іспанію – країни, у яких чисельність збройних сил значно менша.
Головний чинник, якого немає
Основна проблема рейтингу Global Firepower – це повне ігнорування бойового досвіду. Не абстрактної "участі в місіях", а реальної, масштабної, високоінтенсивної війни проти рівного (а то й такого, що переважає) за класом противника. 2026 року реальний досвід мають лише дві армії – українська й російська.
Але саме цього чинника, який визначає здатність армії адаптуватися, учитися, змінювати тактику й виживати, у формулі GFP немає. Рейтинг не враховує, які підрозділи реально воюють, як використовують новітнє озброєння – дрони на землі, над і під водою, а також у небі, – як працює командування, яка ціна помилок і швидкість їх виправлення.
У підсумку армії, котрі існують у мирному режимі десятиліттями, автоматично мають вигляд "сильніших" за армію, яка кілька років веде війну XXI століття.
Цифри без якості й контексту
Global Firepower спирається майже винятково на кількісні показники: скільки танків, літаків, кораблів. Але війна в Україні наочно продемонструвала, що "більше" не означає "ефективніше". Росія, яку рейтинг стабільно утримує серед найсильніших армій світу, четвертий рік не здатна перемогти країну, яка лише на 20-му місці (2022 року Україна була 22-ю).
Ба більше, нездатність досягти значущих воєнних цілей на фронті окупанти намагаються компенсувати воєнними злочинами: ударами по цивільній інфраструктурі й спробами занурити мільйони людей у холод і темряву. Це не вияв сили, а індикатор стратегічного й оперативного безсилля. Такого параметра в рейтингах Global Firepower ми не знайдемо.
Чому рейтинг вводить в оману
Global Firepower сам вказує, що його матеріали мають довідковий і навіть "розважальний" характер. Методологія непрозора, джерел даних часто не розкривають, якісних показників немає. Водночас рейтинг активно цитують медіа й використовують у політичних наративах – від міфу про "другу армію світу" до формального заниження реальної могутності української армії.
Виходить парадоксальна ситуація: армія, яка зламала наступальний потенціал формально "могутнішого" противника, усе ще залишається нижче за країни, які ніколи не воювали в таких умовах.
Війна важливіша за індекси
Досвід повномасштабної війни продемонстрував межі будь-яких універсальних рейтингів. Військова міць – це не сума танків і літаків, а здатність армії досягати мети в реальних умовах.
Сьогодні Україна – одна з небагатьох країн, чия армія не просто має бойовий досвід, а проходить постійну перевірку війною: змінює тактику, опановує нові технології, оновлює командні кадри й адаптується до реалій сучасної війни.
Global Firepower цього не бачить. А отже, його рейтинг – це не вимір могутності, а лише акуратна таблиця цифр, яка йде все далі від реальності війни XXI століття.
Джерело: Pravda_Gerashchenko / Facebook
