+11 Київ
Вчора говорив зі знайомим анестезіологом. Рекрутери по всій країні засипають лікарів-анестезіологів вакансіями роботи у Польщі з миттєвою адаптацією та зарплатою від 80 до 300 тис. грн. Аналогічну вакансію у приватних клініках України оцінюють зараз у 3–5 тис. грн за зміну. Саме ця спеціалізація опинилася на першій лінії боротьби із коронавірусом.
Товариш каже: раніше лікарі часто відмовлялися від спокусливих пропозицій і чекали, що ситуація із кадрами та оплатою праці стане кращою. Але тепер, після провалу всіх обіцянок щодо умов роботи та зарплати, аргументів залишатися більше немає.
Відкрив уранці вакансії. Український державний центр зайнятості шукає лікаря-анестезіолога з досвідом роботи від двох років до районного центру Вінницької області на повний день за зарплату 5 тис. грн на місяць.
5 тис. грн за місяць на 10-му місяці боротьби із коронавірусом та розповідей про гідну оплату праці для лікарів. А поруч, тут-таки, у цьому ж районному центрі шукають охоронця на зарплату 8,9 тис. грн за місяць. Скажіть, яка має бути мотивація у лікарів і надалі залишатися у державній медицині на цій принизливій зарплаті?!
Навіщо?! Навіщо лікарям потрібно принижуватися та натякати пацієнтам на доплати у халат, якщо можна піти до приватної медицини або взагалі виїхати – і чесно/законно отримувати ринкову оплату за свою працю?!
І ось на цьому тлі. приходить раптом новина про виплату 170 млн грн бонуса Вітренку. Я не маю нічого проти бонусів для успішних топменеджерів. Але які ж ви бл...ді.
170 млн – це 4250 лікарів інфекційних відділень могли б отримати у грудні доплату по 40 тис. грн кожен. Доплату, за яку вам би жодного кривого слова не сказали. Пробачили б вам багато – аплодували би вам стоячи. Доплату, яку ви, суки з Кабміну та ОП, обіцяєте їм щомісяця, починаючи з березня 2020 року.
Це саме ви примушуєте лікарів іти з улюбленої роботи та валити з рідної країни.
Запам'ятайте: доти, доки охоронець у цій країні отримуватиме більше за вчителя та лікаря, ми всі житимемо у невігластві, хворобах і лайні.
Джерело: Алексей Давиденко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
