0 Київ
Bad Mama проти Bad Guys: наукове коріння чоловічої упередженості.
Як батько, який виховує трьох дочок, і чоловік, який перебуває понад 20 років у щасливому шлюбі, я думав, що не з чуток знаю про жіночі проблеми. Із величезним співчуттям ставлюся до будь-якого травматичного жіночого досвіду, але мені ще ніколи не доводилося стикатися з чоловічим сексизмом як загальною тенденцією. Не доводилося до останніх днів.
Нещодавно помічниця голови Центральної виборчої комісії Анжела Яременко у своєму особистому Facebook-блозі під псевдонімом Bad Mama написала пост про подарований їй на День святого Валентина вібратор. У тексті вона горювала, що секс-іграшка виявилася поламаною, чим засмутила її та її партнера.
На дівчину миттєво накинулися моралісти всіх мастей. Посипалися тисячі коментарів. Одні писали про те, що "вібраторам у владі не місце", другі – таврували святенництво перших і дорікали за подвійні стандарти. Як наслідок – дівчина вирішила звільнитися з державної структури, що стало своєрідною сенсацією.
Підтримати блогерку зголосилася широка низка лідерів думок, під постами яких тривала дискусія про припустимість згадки секс-іграшок в особистому блозі держслужбовиці.
Проходжуючись численними коментарями, я не міг не звернути увагу на групу реакцій, яка стояла осібно. Група користувачів, переважно чоловічої статі, наполягала, що все, що сталося – це майстерно зрежисована Bad Mama рекламна кампанія із просування її нової книжки.
Наведу нижче вільний переказ загального посилу цієї групи коментаторів:
"Так, мовляв, на держслужбовцях ніде проби ставити. Викликають жінок легкої поведінки просто з-під купола Верховної Ради. А дівчисько це збагнула. Вона й так хотіла звільнятися із ЦВК. Але побачила чудову можливість, як це можна зробити з феєрверком. Запостила історію з вібратором і хайпонула в усіх ЗМІ. Була нікому не відомою, а тепер стала бренд-іконою боротьби з подвійними стандартами і сексуального розкріпачення патріархального суспільства".
Мабуть, раніше я б побачив у цьому коментарі не гендерну упередженість, а щось інше. Мовляв, у наш освічений час навіть найконсервативніші особистості не вважають доречним висловлювати свою незгоду із введенням ділдо в поле публічної дискусії. От і несвідомо придумують обхідні інтелектуальні маневри, щоб і "фе" висловити, і ретроградом не уславитися.
Однак нещодавно мені потрапило на очі цікаве дослідження. Соціальна психологиня із Прінстонського університету Сьюзен Фіске створила так звану модель вмісту стереотипів, яка змушує подивитися на те, що сталося, зовсім по-іншому.
Суть його в тому, що наше ставлення до оточення запрограмовано. Якщо об'єкт вашої уваги належить до певної категорії, ви відчуєте до нього неконтрольовані почуття і будете ставитися, бажаючи того чи ні, зі знаком "+" чи "-".
Homo Sapiens схильні класифікувати схожих на себе за двома вимірами: "теплота" – переді мною друг чи ворог, доброзичливець чи злостивець, а також "компетентність" – наскільки ефективно людина або група людей здійснюють свої наміри. Ці два параметри задають відповідні осі, і ми одержуємо таблицю з двома рядками і двома колонками.
Деяких людей ми оцінюємо високо і за віссю компетентності, і за віссю теплоти. Ідеться, звісно, про нас самих, наших близьких і коханих людей. До прямо протилежного варіанта, із низькими показниками тепла й компетентності, зазвичай зараховують безхатьків, наркоманів і людей, які сидять на соціальних допомогах.
У квадраті "висока теплота / низька компетентність" перебувають душевнохворі, люди з інвалідністю, а також люди похилого віку. Область "низька теплота / висока компетентність" відповідає тим, хто незаслужено вознісся на Олімп: мажори й аристократи. Як стверджує професорка Фіске, у Північній Америці так ставляться до американців азійського походження, у Європі – до євреїв, у Східній Африці – до індопакистанців, у Західній Африці – до Лівану, а в Індонезії – до етнічних китайців.
До кожної із зазначених категорій у людей є несвідома симпатія чи антипатія. І саме через призму такого ставлення сприймають ті чи інші вияви конкретної людини.
"Теплий / компетентний" – викликає гордість.
"Теплий / некомпетентний" – навпаки, жалість.
"Нетеплий / компетентний" – заздрість.
"Нетеплий / некомпетентний" – огиду і навіть ненависть.
Саме цю матрицю я згадав, коли перечитував черговий відгук, присвячений тому, що всю ситуацію створено штучно заради хайпу і просування книжки. Ця наукова модель дає змогу зрозуміти, чому з усіх можливих трактувань того, що сталося, ці коментатори обрали найбільш нелояльну версію.
Отже, співрозмовники чоловічої статі навряд чи сприймають героїню скандалу як незаперечно компетентну особу. І річ навіть не в міжстатевому антагонізмі. Анжела Яременко – тендітна дівчина, яка пішла з досить скромної державної посади. У її блозі ви не побачите атрибутів статусності чи могутнього покровителя, як у більшості інстаграмних дів.
Далі більше. Пост Bad Mama про несправний вібратор немов оживив цитату з екранізації "Оповідь служниці" Маргарет Етвуд: "Жінки бояться, що чоловіки їх уб'ють. Чоловіки бояться, що жінки з них посміються".
Мабуть, у відкритій демонстрації сексуальних потреб та декларуванні вміння з ними справлятися чоловіки зчитують виклик. Дівчина, яка демонструє незалежність і кидає виклик традиційному формату взаємин статей, втрачає теплоту сприйняття в термінах Фіске. Героїня потрапляє в той самий квадрат "некомпетентність / низька теплота", який викликає відторгнення, а також позив до насмішок і критики.
Показово, що більшість таких коментарів була саме під постами лідерів думок, які прямо підтримують Bad Mama. Тобто упередженість досягала такої високої інтенсивності, що її не стримував навіть ореол лояльності до інфлюенсера.
Я замислився. А й справді, жінки стають об'єктами цькування куди частіше за чоловіків. Навіть більше, те, що відбувається для чоловічої статі непоміченим, для жіночої може стати приводом для таврування і цькування.
Судіть самі. У випадку з TikTok-блогеркою Ді Рубенс скандал на ґрунті національної ідентичності дійшов до небувалих масштабів, а у випадку з Яном Монастирським, який неодноразово висловлював своє ставлення до мовного питання, згас у зародковій стадії.
Олесь Довгий, який став секретарем Київської міської ради у 27 років, практично не діставав докорів за свій юний вік, а от Надію Дєєву, призначену у 24 заступницею міністра, буквально змішали з брудом.
Зрештою, сама Bad Mama дістала в рази більше хейту за мотивами сексуального самовираження, ніж викритий у зв'язках із жінками легкої поведінки парламентарій Богдан Яременко.
На жаль, несвідома і неконтрольована упередженість щодо вільних і незалежних дівчат існує. І як будь-яке з упереджень, не зникне за помахом чарівної палички. У всьому, що торкається почуттів і глибинних цінностей, є місце для забобонів.
Як тато трьох дочок я не можу не турбуватися через те, що світ рясніє чоловічою недоброзичливістю й упередженістю щодо жінок. Упевнений, що людство ще не раз задумається про це і буде шукати способи змінити розстановку сил на цьому полі.
Мені ж пригадується чеховська "людина з молоточком". Можливо, нагадування чоловікам про те, що іноді ми буваємо необ'єктивними та умисними, зробить світ кращим.
Джерело: "ГОРДОН"
