+5 Київ
Цими днями лише ледачий не сміявся з того, як Москва кинула Іран напризволяще.
Навіть легальна іранська преса волала: "Де Росія й Китай?!" Але є підстави вважати, що путінська банда одразу готувалася кинути режим аятол:
- їхній договір про "всеобъемлющее стратегическое партнерство", підписаний у 2025 році, вимагає від союзничків лише не допомагати агресору (ст. 3), якщо той нападе. От і виходить, що РФ зараз усе чітко виконує, не допомагає США й Ізраїлю, тож хай Іран і з того вже радіє й дякує;
- далі ще цікавіше. Улітку 2025 року на зустрічі зі зручними журналістами, Путін дуже недвозначно підкреслив, що "в договорі взагалі немає статей, пов'язаних з оборонною сферою". Насправді це брехня, бо там таких статей декілька – плюс у преамбулі одразу сказано "стороны стремятся к углублению и расширению отношений во всех сферах, представляющих взаимный интерес, укреплению кооперации в области безопасности и обороны...", але про обов'язок захищати одне одного дійсно і слова нема. Тож посил із Кремля був чіткий – жодних вписок не буде;
- і там же на тій зустрічі був узагалі вінець дипломатії гопників – кремлівський дід поскаржився, що вони запропонували іранцям співпрацю у сфері ППО, але ті не дуже зацікавилися. А на сам кінець ще додав, що Іран і не просив у них жодної допомоги.
Тож тепер, коли Іран щедро бомбардують, їхня людоїдська верхівка взагалі знищена, ППО треба як повітря, а народ готується до революції, кремлівська компанія може тицяти в завчасно розкладені пасхалочки й розказувати, що вони нікому нічого не обіцяли й узагалі ніхто й не просив. Ідеальний "союзник". Ото попсували собі карму, помагали одні шайтани іншим, а зрештою сталося як завжди – "що посієш, те й пожнеш". Цікаво, чи стане це уроком для Китаю й Північної Кореї?
Джерело: Anton Drobovych / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
