+11 Київ
Зачепило? За діло! Але чому саме сюжет "Радіо Свобода" і "UА:Перший" став каменем, від якого у тихому болоті Федерації футболу завирувало, наче у джакузі, і головний хлопець звідти почав старанно виправдовуватися?
Валимо все на німців. Точніше, на Веннекера.
Безумовно, варто починати з якісної роботи колег, які підготували убивчий з усіх точок матеріал. Величезну роль, уважаю, відіграв вихід скандалу на міжнародний рівень – і тут окрема подяка швейцарцю Арно Беді. Однак продовжимо ми величезною підготовчою роботою багатьох і багатьох вітчизняних журналістів, завдяки яким маса підозр і звинувачень на адресу керівництва ФФУ сягнула критичної. Тому й довелося власникові сивіючої з кожним днем бороди, який явно нервується, а за сумісництвом голові бюджетного комітету Верховної Ради влаштовувати екстрену зустріч із журналістами й намагатися переконати їх у тому, що зелене і пухирчасте насправді слід бачити білим і пухнастим.
Дуже цікава еволюція, яку цими буремними днями пройшла головна відмазка Павелка. У фільмі-сюжеті він відповідає, що вони-с, Андрій Перший, не займаються оперативним управлінням – для цього є інші люди, що мають нижчу посаду й нижчу платню. Їх усього лише перевіряє суворий незалежний аудит, "який не в приватних руках" (а в яких, вибачте, – державних, чи що?!). Ось вони вирішують, де, із ким і навіщо мати справу. Потім уже чітко формулюють думку, що офшорну прокладку з Еміратів під назвою S.D.Т. FZЕ, у якій осіло 20% вартості заводського обладнання на суму понад $1 млн, нав'язали нам партнери з усесвітньо відомого виробника штучних газонів – німецької фірми Роlуtаn. Мовляв, вони без S.D.Т. і працювати б із нами не стали...
Судячи зі слів Павелка, звучав цей ультиматум суто з вуст директора Роlуtаn із міжнародних продажів Роба Веннекера, який і мав вплив на еміратське диво. Нарешті під час тієї самої зустрічі із журналістами, що відбулася у президентській ложі НСК "Олімпійський", народилося головне: виявляється, ці 20% пішли на оплату Роlуtаn за технологію виробництва і сертифікат ФІФА! "Ви ж розумієте, що нам ніхто не збирався щось передавати за собівартістю. Навіть більше, вони обіцяли нам інші корисні речі – налагодження обладнання, його ремонт, якщо раптом щось трапиться".
Тут що не теза, то вуха в'януть. Павелко і Ко завжди мали нас за дурників – мовляв, у цій країні все одно ніхто ні про що не запитає і ні за що не запитає, тож не варто напружуватися щось приховувати-маскувати. Продовжує Андрій Васильович у тому самому руслі.
Не потрапте в пастку!
Утім, є комплементарніше для команди Павелка, але й небезпечніше припущення. Усі їхні дурості навколо "Дай мільйон! Дай мільйон!" мають другу, уже непогано приховану мету – якщо вже доводиться дещо визнавати, потрібно всіляко відводити вбік від головного.
Одного разу в молодості випало прочитати мемуари співробітника якогось із "сікрет-сервісів" Англії. Він і такі, як він, аналізували потік тих, хто під час і після Другої світової війни прямував на острів – військовополонених, в'язнів концтаборів тощо. Найпершою ознакою того, що людину завербували (або, скажімо, вона співпрацювала з німцями) і її варто розколювати до останнього, було так зване винайдення "легенди всередині легенди". Тобто підозрюваного спіймали на протиріччі, а він – так, я тут трохи, звичайно, збрехав, пане офіцер, але не зі зла і все інше – правда. Насправді були всі підстави вважати, що допитуваний і далі бреше! Часто так і було.
На моє глибоке переконання, зараз Павелко і його підручні саме цим і зайнялися – так, мільйон у нікуди (нібито в нікуди) скерували, але це ж не заради користі, а тільки тому що вимагав представник Роlуtаn, багаторазово згаданий Роб Веннекер. Насправді вся принадність, а точніше, мерзота того, що відбувається, у тому, що мільйон – це дрібниця, так, хлопчикам на насіння, а дівчаткам на Range Rover!
Та найбільше хлопці із ФФУ зараз бояться, що нитка стане витися далі – а саме в бік переказування на офшорні рахунки значно більших сум. Тих самих сотень мільйонів гривень (мінімум 160 у 2018 році, на 2019 рік уже заплановано до відмивання 370 млн до держбюджету і 370 – у місцеві бюджети; а що ви хочете, апетити зростають!), які не надто хитра, але добре підкріплена комбінація Павелка дала змогу вичавити з державного та місцевих бюджетів – на будівництво футбольних майданчиків, де ціни на всі роботи і всю траву значно завищено.
Задумайтеся, що взагалі сталося. Павелко змусив мало не всю країну купувати покриття, вироблене в нього. Точніше, нібито вироблене, оскільки ніхто не спростував припущення, що завод у Мартусівці – не більше ніж прикриття для закупівель покриття у того самого Роlуtаn і перепродаж його за спекулятивними цінами. Внутрішній ринок штучних газонів в Україні якщо не впав, то серйозно присів. Дуже багатьом змушений купувати не сертифіковане імпортне покриття за €9–10 за метр, а несертифіковане псевдоукраїнське за €16–21!
Оплачує це щастя бюджет, тобто ми з вами майємо ще й подякувати "великим патріотам" за таке розорення. Підкреслюю: масштаби тут, а саме суми, які переказують на рахунки "ФФУ Продакшн" і потребують відмивання, наприклад, через S.D.Т., не на порядок, а на два порядки більші! Їх якраз і потрібно приховати, зосередившись на горезвісному мільйоні, що зник під час закупівлі обладнання у США тощо. Ні, звичайно, вони з радістю і про мільйон гордо б мовчали, але тут уже варіантів не залишилося, хоч щось потрібно відповідати, дуже паленим пахне.
Ось чому не просто важливо, а надважливо не зупинятися і далі здобувати документи, розкриваючи все нові подробиці схеми з розкрадання та виведення державних грошей. Цих тупуватих і нахабних, безпринципних і нескінченно жадібних злодіїв треба нарешті зупинити.
Ну, добре, давайте про мільйон.
Що ж, тримаємо сказане на думці, а поки невесело посміємося із тез Павелка. Він там щось розмірковував про вихід зі своєю продукцією на зовнішній ринок... Ага, зараз, чекали нас. Напружити інші країни через Раду й українське керівництво на місцях ніяк не вдасться!
1. Отже, Андрію Васильовичу, ви цілком серйозно стверджуєте, що славна німецька фірма, яка на ринку з 1969 року, готова була працювати з нами тільки через офшор, але ніяк не з прямою оплатою за контрактом?! І ви вважаєте це нормальним?!
Можливо, Polytan, чию продукцію дійсно закуповують десятки країн, має звичку для кожного свого клієнта організовувати невеликий офшорчик? У цьому разі до цього і справді можна було б поставитися спокійно. Ну, якщо в них так заведено!
2. Ви не поставили навздогін простенького запитання – мовляв, навіщо вам це і чи немає в такій процедурі криміналу? Побоялися чи що?
З. Ну і як технологія, уже передали? Коли продукцію заводу, який "випустив штучних покриттів більше, ніж за всі роки незалежності", сертифікує ФІФА і чому цього не зробили раніше?
Я припущу чому. Річ у тому, що жоден Polytan не передасть нам сертифіката – для його підтвердження потрібен буде візит комісії ФІФА зі спеціальною апаратурою, до речі, візит досить дорогий. Мабуть, тому й не поспішають.
До того ж на який ляд нам той сертифікат? Внутрішній споживач і так усе проковтне, про зовнішнього – дивіться вище. Та не смішіть більше мої капці.
4. Із ваших слів випливає: представник Polytan в ультимативній формі наполіг, щоб для заводу в Україні було закуплено саме такий інтернаціональний комплект обладнання – зі США, Великобританії, Данії. Упевнений, ви прекрасно знаєте, що на виробництвах Polytan стоїть дещо інша техніка – чого б це раптом їм обвішуватися суцільним імпортом. Ви не вважаєте, що це щонайменше дивно – про яке передання технології, зокрема, може йтися?
Для інформації. Один із партнерів Polytan – фірма SMG "Шпор-тсмашиненбау" з офісом у місті Верінгене. Вона постачає техніку для укладання газонів та інших робіт із облаштування спортивних майданчиків. Жодних заокеанських постачальників немає навіть у проекті!
5. Гаразд, техніка, обладнання. А сировину для свого заводу (і ризикну припустити, що саме політановське покриття у цілком готовому вигляді – це цілком підтверджує електронна переписка із тим самим Веннекером) навіщо купувати через Емірати? Тут навіщо посередники?
Але якщо ми чітко усвідомлюємо, що не тільки і не стільки в обладнанні річ і воно не настільки вже важливе на тлі всього іншого, знову-таки працюючи маскувальною сіткою, – як мінімум мотиви стають прозорими, як сльоза комсомолки. Даєш повну картину закупівель у Роlуtаn – усього-на-всього впродовж останніх трьох років! Тобто контракти та митні декларації.
6. Зобов'язання із налагодження устаткування повністю прописано в контрактах з американською фірмою "Еко Грін" та іншими – до чого тут Роlуtаn? Я вже не питаю, із якого боку тут S.D.Т. Нагадую, за версією Павелка, вона відраховує гроші Роlуtаn або особисто Робу Веннекеру, якого подають як основну фігуру всього процесу.
Як казав Павелко, "він же до нас приїжджав, на конгресі виступав – чого ж ви його не мучили розпитуваннями?" Вибачте, тоді ми не уявляли ні масштабу афери, ні її технології – хіба що починали здогадуватися, щось тут нечисто...
7. Вишенька на тортику – вибачте, як Роlуtаn може хоч якось бути гарантом щодо обладнання, яке постачає інша фірма? Це що ще за маячня?!
7а. Це не запитання, це подяка. Спасибі, що хоча б не розповідаєте про надзвичайно цінні консультації з боку фахівців еміратської фірми. Бо було б зовсім зле.
Одне слово, нічого пояснити не змогли, та й із головної теми, хоч як намагайтеся, не зіб'єте. Але сам вихід ось цієї особи на люди пробуджує оптимізм – оже, хоч трохи, але дістали. А документики-то справжні! Куди ж поділося ваше достопам'ятне "це все фейки", Андрію Васильовичу?
Елементарно – ще б органи захотіли це побачити. Зрозуміло, усі контракти складали за жвавої участі української сторони (один із прикладів ви знайдете по сусідству, а в інтернет-версії статті ми, звичайно ж, знову наведемо і контракти продавців із S.D.Т., і контракти S.D.Т. із ФФУ, як правило, датовані наступним днем, й іншу переписку щодо цього), позицію якої, м'яко кажучи, не назвеш пасивною. Дивишся зараз у ці широко розплющені оченята, які зображають добропорядну наївність, а насправді є гранично цинічними, і думаєш – за кого ж ви все-таки нас маєте?!
Як бачите, від імені S.D.T. у переговорах із данцями з "Кампен" діє відомий шейх Андрій Окунський. Щоправда, він на той момент був відоміший як директор "ФФУ Продакшн". Нічого не бачили, нічого не чули, нічого не знали... "Тільки тобі й вірю!" Скріншот: dynamo.kiev.ua
А тут "шейх" Окунський у переписці з Polytan і соратниками дуже хвилюється, щоб не продешевити з травою. Тому в доданій таблиці з'являються різні варіанти – скільки ФФУ має наварювати на постачаннях трави вітчизняному споживачеві, якого нагнули все це купувати. Йому чесно відписують: якщо трава за 10,68€/метр, то прибуток становитиме 0%, якщо 11,53 – 10% тощо. Враховуючи, що згодом ціна вийшла на позначку €16,5, легко порахувати: "ФФУ Продакшн" влаштувала націнка... майже 70%!!! Нічого собі апетит у наших борців за світле футбольне майбутнє. Утім, воно і зрозуміло – тільки здерши із нас максимум, буде що списати через S.D.T. і покласти в кишеню. Шахраї, чорт би їх побрав. Гранично цинічні шахраї, які нахабно вдягаються у шати добра і патріотизму! А ще – на рідкість примітивні діячі з розряду "ні вкрасти, ні підстерегти". Ну а де тут інтереси вітчизняного споживача, футболу України тощо, які вони самі й оспівують? Постарайтеся відшукати самі... Скріншот: dynamo.kiev.ua
А ось який показовий лист – відповідь на запит "Радіо Свобода"! Сам Роб Веннекер відхрещується від еміратської фірми – мовляв, нікому я її не нав'язував і з якої взагалі радості я мав це робити?! Це мій late колега... Скріншот: dynamo.kiev.ua
Із цього електронного листа представника американської фірми "Еко Грін", тієї самої, що в підсумку доправила обладнання на суму $3 млн для S.D.T. і $3,7 млн для ФФУ, випливає, що переговори відбувалися знову-таки з українською стороною. Такого, щоб за нас усе оформив Роlуtаn і еміратці, не було і близько! Скріншот: dynamo.kiev.ua
Джерело: dynamo.kiev.ua
