+12 Київ
Якщо припинити сміятися і серйозно розібрати цей злив прослуховування прем'єр-міністра, то в мене три зауваження:
1. Це не компромат. 100%. Якщо це все, що змогли на нього накопати, то це свідчить, що на нього нічого немає. Морально-етичні розбірки всередині Зе-команди мене не цікавлять. Це їхній серпентарій і нехай хоч перегризуться – головне, щоб в інтересах України. Мене цікавить проведення якісних змін у країні. Але їх теж немає, і про це далі.
2. Компетентність прем'єра та інших осіб, чиї голоси нібито є на цьому прослуховуванні, – на рівні бізнес-тренерів, які читають лекції "Як заробити мільйон", але самі чомусь його не заробили. Загалом тут нічого нового. Вони дилетанти. І рівнем професури Стенфорда, Кембриджу чи Гарварду тут і не пахне. Хтось цим здивований?
3. Знаєте, що для мене найголовніше в цих зливах і прослуховуваннях? Те, що зараз в Україні ми всі беззахисні перед подібним, і таке порушення закону стає системою, а нашого особистого простору більше немає. І держава нічого не робить для того, щоб змінити цю ситуацію. Мене б улаштувало, якби не з'являлися зливи в публічній площині, а прослуховування залишалося частиною слідчих або оперативних дій правоохоронних органів, які за допомогою негласних оперативно-розшукових дій здобували б прямі докази провини злочинців. А поки все розраховано на дискредитацію.
До речі, в Україні є лише три структури, у яких є такі технічні й організаційні можливості. Це МВС, СБУ та ГУР. І те, що війна компроматів не зупиняється, – це провина керівництва України, яке не в змозі взяти ці структури під контроль. Щоправда, ще є Кремль. Я б не скидав цих пройдисвітів із рахунків. Тим паче, що вони готові й далі розхитувати ситуацію в Україні та продовжувати дискредитацію влади. Хоча влада і без допомоги Кремля з цим чудово впорається. Загалом люте пекло. І "великий брат" почав мене втомлювати. Сильно.
Джерело: Борислав Береза / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
