+5 Київ
Буквально днями побачив інформацію про те, що аналітики незалежного фінансового аналітичного центру Carbon Tracker визнали теплову генерацію України найнеефективнішою у світі.
Як так вийшло, що в нас ситуація гірша, ніж навіть у сусідніх пострадянських країнах? Давайте розберемося на конкретному прикладі Сєвєродонецької ТЕЦ.
Уже кілька років поспіль Сєвєродонецьк Луганської області потрапляє до переліку міст, які не можуть вчасно розпочати опалювальний сезон і мерзнуть до середини листопада. Причина хронічних проблем з опаленням – борги місцевої ТЕЦ, які накопичилися на підприємстві ще за часів Януковича і з року в рік зростають.
Ще в січні 2013 року Господарський суд Луганської області порушив справу про банкрутство ТЕЦ, загальна сума боргів якої становила на той момент 138,2 млн грн. Після зміни влади ситуація не покращилася. Станом на 1 січня 2016 року сума боргів уже становила 468,46 млн грн. А до кінця 2016 року борг зріс ще вдвічі і сягнув 826,76 млн грн.
На підприємстві коївся повний безлад, його неодноразово намагалися відключити за борги, але якщо відключити ТЕЦ, замерзне половина обласного центру, тому там, як у Смілі, кожного року одне і те саме – незважаючи на борги, ухвалюють рішення "зірвати пломби" і дати паливо.
Сєвєродонецька ТЕЦ працює на дорогому газі, хоча стоїть просто на вугіллі і могла б отримувати вугілля із сусідньої шахти, яка розташована всього за 8 км. Це зробило б її рентабельною. Минулого року на підприємство хотіли зайти китайські інвестори, які збиралися побудувати канатну дорогу з шахти Мельникова і перевести ТЕЦ на вугілля. Китайців не лякала навіть близькість фронту. Здавалося б, унікальний шанс для міста. Але чиновники взяли китайську делегацію, виклали фотки, попіарились, розтрубили у ЗМІ про успіх і злили все в унітаз. Почався саботаж, переговори зайшли у глухий кут і китайці, які хотіли вкласти понад $200 млн у Сєвєродонецьк, так і не прийшли.
На думку розпорядника майна Сєвєродонецької ТЕЦ Ігоря Мучинського, така ситуація склалася не випадково. Уся річ у тім, що Сєвєродонецька ТЕЦ – потенційний конкурент сусідній Луганській ТЕС у місті Щастя, яка належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Олігарху дуже невигідно, щоб електроенергію в області виробляв ще хтось, окрім нього. Тому поява китайських інвесторів і їхньої модернізованої ТЕЦ уже точно не входить у його плани. Йому вигідно взагалі закрити ТЕЦ. До цього все і йде. Важелів впливу на уряд в олігарха предостатньо. Йому не складно зробити так, щоб бюрократія поставила всі можливі перешкоди на шляху реалізації амбітного проекту.
У підсумку маємо ситуацію, коли застаріла ТЕЦ-банкрут продовжує спалювати по 300 млн м³ дорогого газу на рік і генерувати величезні збитки замість того, щоб використовувати економічніше вугілля, яке є під рукою. А в сусідньому Лисичанську шахтарі сидять без грошей і шахти працюють абияк, тому що ми краще заплатимо за дорогий імпортний газ, аніж будемо використовувати своє ж вугілля.
І найсумніше – що вся ця історія тільки озлоблює жителів Луганської області і дає всі козирі в руки сепаратистів, які радіють будь-яким невдачам України.
Джерело: Денис Казанский / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
