-3 Київ
Історія Дмитра Гнапа вчить нас одному вкрай важливому правилу. В українській політиці в жодному разі не можна робити ставку на репутацію. Ти можеш вибудовувати свій ідеальний образ довго і старанно, як картковий будиночок, але рано чи пізно все одно з'ясується, що ти кілька років тому щось із кимсь не поділив, не пожертвував грошей на армію, не задекларував гонорару, послав у дупу не ту людину, не так провів журналістське розслідування, наступив у гостях на кота – і тоді все завалиться. Доброзичливці подбають про те, щоб потрібна інформація спливла в найневідповідніший момент.
Учорашні колеги та друзі із задоволенням кинуться топтати, плювати й викривати. Українська громадськість, яка повірила в ідеальний образ, розчарується і відвернеться. А журналістська братія кинеться розбирати твій заліт із подвоєною ретельністю, бо який інтерес укотре писати про Ляшка, на якому ніде ставити проби, коли можна славно поштовхати чувака, який ще вчора тусив із нами на одних п'янках, а тепер вбачає себе президентом?
Щоб домогтися успіху в українській політиці, діяти потрібно зовсім інакше. Перше правило – забудь про репутацію взагалі! Сери на всіх, смокчи член у Борі, відкрий бізнес у Росії, вмикай дурня, чини будь-яку дикість, грубіянь журналістам, відкрито бери гроші в олігархів і нічого нікому не пояснюй. У цьому випадку тобі гарантована любов і підтримка мільйонів українців, а твої соратники не розбіжаться під час першого ж шухеру і будуть відстоювати тебе до кінця.
Джерело: Денис Казанский / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
