П'ять років тому багатьом у США здавалося, що Трамп на чолі країни – поганий жарт. Сьогодні кажуть: економіка процвітає! Чому б йому не піти на другий строк?

Трамп проти паразитів без козирів.

Зі Штатів особливо чітко видно, що "Оскар" не промахується. Коли виходить Пітт і починає звично лаяти Трампа, це все-таки нагородження за роль другого плану. А тріумфатором стає чорна комедія "Паразити" – азійське кіно про те, що низи нічим не кращі за верхи або навіть страшніші.

Після виправдання Трампа стає зрозуміло, що річ не у Трампі. По-перше, виправдання вельми половинчасте – докази, по суті, відкинули, справжнього вивчення ситуації не було, половина Сенату і країни вважають президента винним і все таке. А по-друге, протиставити йому, як не моторошно, абсолютно нікого. Ну не Пелосі ж. У демократів, вибачте за каламбур, жодного козиря (Trump – козир, якщо хто забув). І з'ясовується дивовижне: виявляється, критерієм істини є практика, джерелом переконань – звичка.

П'ять років тому багатьом в Америці здавалося, що Трамп на чолі країни – поганий жарт. Три роки тому – що це абсурд і ненадовго. Сьогодні багато хто із цих багатьох каже: так, але ж економіка з ним процвітає! Він, дивись, і Obamacare скасував би... І взагалі, якщо всі вони такі розумні, чому не змогли його звалити? Він чудово тримається. Може, такою була парадоксальна воля долі й у нас просто немає іншого шляху до оновлення?! Один із найрозумніших тутешніх друзів з радянським та ізраїльським минулим сказав: "Ми просто ще не зрозуміли, що сталася справжня народна революція". Народ перекинув професійних бюрократів і просунув у владу свою людину з її базарним гумором і здоровим глуздом. І жодних фатальних помилок він поки що не зробив...

І якщо наші протести марні й безглузді, а народу подобається – чому б йому не піти на другий строк? А потім і на третій? Адже обставини виняткові – то війна, то пандемія... І головне, що більше й запропонувати абсолютно нікого, тому що його опоненти не кращі, ніж він. І правильно він їх звільняє. А потім... Чому б і не третій строк? Зробили ж виняток для Рузвельта. Конституція для людини, а не людина для конституції.

Ця логіка зрозуміла, звична. Хто зверху, того й заслуговуємо. А вічно незадоволені тільки паразити, які в житті нічого не досягли.

Утім, послання "Оскара" можна тлумачити й по-іншому: усі ваші проблеми відійшли на другий план, і виправдання Трампа – уже не сенсація. Вашу долю тепер вирішують азійські віруси, стрес, паразити. Приблизно як у 1917 році.

Джерело: sobesednik.ru

Опубліковано з особистого дозволу автора