Мораторій на продаж землі був уведений 2001 року через ультиматум Компартії. Уже немає клятих комуністів, але справа їхня живе

Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був уведений 2001 року через ультиматум... Комуністичної партії України.

Уже немає проклятих комуністів, але справа їхня живе, і такого потрібного ринку землі немає. Країну тоді загальмували, і вона дотепер гальмує. Тому що земля – це про ірраціональне, про страх утратити ґрунт під ногами, про здатність багатих затуркувати бідних землевласників і нав'язувати їм свої умови оренди.

Я кажу колегам, що тому, хто переживе земельну реформу, потім уже нічого не буде страшно. Вибір зараз простий – консервування нинішнього феодалізму і тіньового обігу землі чи крок до ефективного земельного ринку рівних можливостей.

Право вільно розпоряджатися своєю власністю – це основа економічного успіху західних держав. Земля – це власність. Тому земельну реформу і підтримують розвинені країни та Європейський союз. Цивілізований ринок землі – це шлях до економічного зростання країни та добробуту фермерів.

Безперечно, є ризики. Право потрібно захистити. Здатність його реалізувати теж має бути захищена. Потрібні дешеві кредити, надійний земельний кадастр і чесні суди.

Але просто не робити нічого через ризики – не варіант. Так ми й далі пастимемо задніх. Сподіваюся, сьогодні Верховна Рада зробить перший крок від ірраціонального до раціонального, від страху до сміливості, від великих агрохолдингів до сильних малих і середніх фермерів.

Потім між першим і другим читаннями закон можна доточувати й удосконалювати, але зараз потрібен перший крок із минулого в майбутнє.

Коротше, я за ринок землі.

Джерело: Dmytro Kuleba / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора