-2 Київ
Мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення був уведений 2001 року через ультиматум... Комуністичної партії України.
Уже немає проклятих комуністів, але справа їхня живе, і такого потрібного ринку землі немає. Країну тоді загальмували, і вона дотепер гальмує. Тому що земля – це про ірраціональне, про страх утратити ґрунт під ногами, про здатність багатих затуркувати бідних землевласників і нав'язувати їм свої умови оренди.
Я кажу колегам, що тому, хто переживе земельну реформу, потім уже нічого не буде страшно. Вибір зараз простий – консервування нинішнього феодалізму і тіньового обігу землі чи крок до ефективного земельного ринку рівних можливостей.
Право вільно розпоряджатися своєю власністю – це основа економічного успіху західних держав. Земля – це власність. Тому земельну реформу і підтримують розвинені країни та Європейський союз. Цивілізований ринок землі – це шлях до економічного зростання країни та добробуту фермерів.
Безперечно, є ризики. Право потрібно захистити. Здатність його реалізувати теж має бути захищена. Потрібні дешеві кредити, надійний земельний кадастр і чесні суди.
Але просто не робити нічого через ризики – не варіант. Так ми й далі пастимемо задніх. Сподіваюся, сьогодні Верховна Рада зробить перший крок від ірраціонального до раціонального, від страху до сміливості, від великих агрохолдингів до сильних малих і середніх фермерів.
Потім між першим і другим читаннями закон можна доточувати й удосконалювати, але зараз потрібен перший крок із минулого в майбутнє.
Коротше, я за ринок землі.
Джерело: Dmytro Kuleba / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
