-1 Київ
Навіть не думав, що найкращих людей міста задушить жаба через ідею дозволити дітям з окупованої території вступати в полегшеному форматі в наші університети. Наприклад, соратниця Петра Порошенка Ірина Фріз дописалася до того, що типу в наші виші можуть поступити "діти колаборантів", і прямо протиставляє дітей з окупованих територій нашим ветеранам та дітям військових. Це свинство – дійти вже й до такого розколу.
Більшість дітей в ОРДЛО не утримує якийсь олігарх, як усіх цих "Ірин Фріз" та інших таких самих громадян, які нічого собою не являють, котрі дорвалися до гарної позиції в соціальній ієрархії завдяки своїм знайомствам у Києві та лояльній роботі на грошові мішки. Підрослі "Ірини Фріз" із Донецька та Луганська поїдуть у Москву чи якісь інші міста Росії. А що робити звичайним дітям із нашої ж території? Теж їхати в Росію? Поступати в Ростов? Чи залишатися в окупації? Пфф!
Наші університети – це один із найсильніших шансів утримати цих дітей у межах нашої національної культури.
Хтось каже, що це нерівність – дозволяти дітям з ОРДЛО умови вступу в університети легші, ніж іншим дітям? А життя в окупації – це що? Це які умови? Це рівність з іншими?
Окупація сама собою ставить дітей в умови набагато складніші, ніж у багатьох інших у країні. І з підготовки до вступу в університет, і взагалі в житті. Цього хіба не треба враховувати? Тим більше, що вчитися і потім шукати роботу однаково всі будуть на рівних, навіть якщо вступлять якось трохи легше, ніж інші.
Джерело: Дмитро Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
