+15 Київ
Із другим строком Зеленського є нюанс. Балотуватиметься він чи ні – це питання не сьогоднішнього дня. А ось як його сприйматимуть можні світу цього в політиці і в економіці з одного боку, а з іншого боку – суспільство, – це точно питання сьогоднішнього дня.
Якщо президент відразу скаже, що за жодних обставин не піде на другий строк, як не переконуйте, – усі впливові політичні персонажі якоїсь миті почнуть жити тільки одним завданням: знайти наступного. Це автоматично призведе до того, що президента з якогось моменту сприйматимуть усі як кульгаву качечку, навіть якщо за фактом він і не буде таким. Йому доведеться постійно боротися за те, щоб довести, що він перша особа, утримувати лідерство. Йому доведеться боротися, щоб усередині команди не посилювалися якісь групи навколо ймовірних альтернативних лідерів, щоб ніхто не шукав варіанти. А навіщо це потрібно? Це ж даремна витрата сил і ресурсів. Нехай усі думають, що Зеленський піде на другий строк, і тому нічого всім шукати до виборів, вигадувати, розколювати команду.
З іншого боку, суспільству – тій частині, яка може підтримати Зеленського вдруге – теж приємніше думати, що президент переймається думкою людей. Що таке президент на один строк? Це людина, якій однаково, як сприймають її дії, слова. А якщо президент постійно ніби подає суспільству запит на підтримку, це дещо інакше сприймають. Люди мають знати, що про них думають.
Тож раджу дивитися на роздуми щодо другого строку, зокрема, і з точки зору техніки влади.
Джерело: Дмитрий Литвин / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
