$38.97 €42.44
menu closed
menu open
weather +2 Київ
Сергій Фурса
СЕРГІЙ ФУРСА

Український інвестиційний банкір. Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Капітуляції від Зеленського в Москві не дочекалися. Тому на виборах "русскомирцы" пішли від "Слуги народу" до перевірених друзів Путіна

В Україні 30% населення живуть у парадигмі "русского мира" і вони голосують на виборах за "друзів" президента РФ Володимира Путіна, зазначив інвестбанкір Сергій Фурса.

Чому мені сподобалися підсумки місцевих виборів.

Так. Мені сподобалися підсумки. Тому що той негатив, який ми бачимо, він був очікуваним. І передбачуваним. Від Шарія в Харкові до Попова в Києві. Якщо не жити у своєму маленькому світі, дивитися на цифри соціологів (не всіх підряд, не соціологів Пальчевського, а на фірми з репутацією), то жодних сюрпризів від результатів проросійських сил немає. Ми можемо скільки завгодно нарікати на те, що в Україні голосують за прорадянські сили, але це просто факт. В Україні є приблизно 30% населення, яке живе в парадигмі "русского мира". Це видно за всіма опитуваннями, не тільки пов'язаними з виборами. Вони є, і з ними нічого не поробиш.

Їх 30% загалом, але розподілена вата в подушці, звісно, нерівномірно.

На заході їх майже немає, на сході їх більшість. У Києві "русскомирцев" приблизно 10%. І їх особливо видно, коли явка низька. Це факт. Щодо цього не варто журитися або заламувати руки. Ось є такий відсоток вати в голові, ось є такий відсоток прорадянського, навіть можна сказати і проросійського, населення. Як у місті, так і у країні. І їхнє голосування завжди передбачуване. І так, 2019-го "русскомирцы" побачили в Зеленському свого. Як і всі інші. Зеленський мовчав, удаючи гарного хлопця, а кожен уже сам приписував йому ті якості, які хотів. Але капітуляції від нього в Москві так і не дочекалися, і всі російські телеканали разом із телеканалами Медведчука (а це, по суті, одне й те саме) почали паплюжити його на чому світ. От "русскомирцы" й повернулися в рідну гавань. Пішли від "Слуги народу" до перевірених друзів Путіна. І, зрозуміло, за них проголосували.

Ну, а тепер щодо того, що мені сподобалося.

По-перше, "За майбутнє" Коломойського. От скільки ти грошей не вкидай, скільки білбордів не вішай, а однаково не пішло. Однаково майбутнє олігарха не цікавить багатьох людей. Особливо не пощастило Коломойському і Ко в тому, що всі їхні тези про "зовнішнє управління" тощо добре заходять "русскомирцам", але вони голосують за найбільш проросійських товаришів. А друзі Коломойського не першої свіжості – не перший вибір для тих, хто хоче товаришувати з Росією. А тим, хто не хоче товаришувати з Росією, не дуже до душі тези російської пропаганди.

Напевно, у цьому причина їхнього прольоту. Або люди просто не люблять олігархів і, нарешті, зрозуміли, про чиє майбутнє піклується ця партія. Окремий привіт тим, хто вирішив поставити на кон свою репутацію і пішов до їхніх списків.

Ось і пролетів Коломойський, як Верещук над Києвом. До речі, ролика із Мері Поппінс нам так і не показали. Можливо, його готували на результати виборів? А пролетів Коломойський, і тепер не мають сенсу претензії олігарха щодо того, щоб поставити Палицю, який не палиться, на посаду прем'єр-міністра. А то було б зовсім сумно.

По-друге, Пальчевський. От усіх задовбав своїми білбордами. І повторив шлях Думчева. А така доля власника російського паспорта і завсідника медведчуківських ефірів, де він просто городить потік безладної маячні, не може не тішити. Не можна бути опудалом із нізвідки, вгатити багато грошей і виграти. От не працює. І добре, що не працює.

Отож, якщо Кличко перемагає в першому турі без другого з Поповим, то це навіть плюс. Була б більшою явка, потрапив би до другого туру той самий Притула, і можна було б чекати на дискусію про розвиток міста. Але коли в тебе в супротивниках представник "русского мира", жодної дискусії не треба. Ти однаково переможеш. То навіщо ж витрачати гроші ще й на другий шлях. Уже краще так. Швидше відмучитися.

І, до речі, про боксерів, борців та інших спортсменів із 90-х. Вони відіграють позитивну роль на південному сході. Вони як "свої сучі діти" перемагають друзів Путіна. І в Одесі, і в Харкові, де Кернес перемагає хоч тушкою, хоч опудалом. Й оскільки "місцевим елітам" вигідніше не мати у себе "ДНР", вони радше підтримуватимуть Українську державу, ніж російську. А в Маріуполі завжди переможе людина Ахметова. І це може не подобатися, просто якщо не розуміти, що людина із проєвропейськими цінностями там не переможе ніколи. Принаймні протягом найближчих років 20. І це умова задачі, від якої і треба відштовхуватися.

А "слуги народу"? Та з ними все зрозуміло. Більше б Дубінських у лавах партії. Даєш ще більше повторень тез радянської пропаганди про зовнішнє управління. Даєш ще більше доріг під час чуми. Чи навчить чогось цей результат? Навряд чи. Але він є справедливим. І тому приємно. Зеленський усюди став "своїм серед чужих, чужим серед своїх". Тому що коли в тебе немає позиції – це добре в перший місяць, коли ти мовчиш. А потім ти своєю напівпозою не задовольняєш ні тих, ні інших.

Джерело: Sergey Fursa / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.