-2 Київ
Люди, будь ласка, не зловживайте алкоголем. Тому що потім починається таке...
"Наші вороги люблять робити пишномовні заяви. Оперувати термінами "свобода", "демократія", "місія". Насправді це лише ритуальний словесний пронос. Фонтани діарейної демагогії разом зі злісною риторикою-карканням стали давно перевіреною зброєю англосаксонського світу, якою вони заливають усе інше людство у спробах відстояти свою винятковість і право керувати світом".
Зважаючи на все, алкоголь погано впливає і на систему травлення, інакше важко пояснити набір використаних слів. Буття, так би мовити, визначає свідомість.
Це, звісно, Медведєв. Наш улюблений злісний карликовий алкоголік. Який тепер вийшов на арену, щоб теж підтвердити, що вони там, у Кремлі, психи. І точно-точно не блефують. Цікаво, скільки разів треба повторити, що ти не блефуєш, щоб усі остаточно повірили, що ти блефуєш?
Водночас, фонтануючи злістю, він фактично дає задню, як люблять говорити в Росії, адже каже, що Росія використає ядерну зброю, лише якщо існуватиме загроза існуванню Росії. Тобто якщо ЗСУ підійдуть до Москви. Або до Путіна особисто. Ми ж пам'ятаємо, що Путін – це і є Росія, а Росія – це і є Путін. За словами самого Путіна. А валізка, чий вміст так хвилює Медведєва (обидві валізки), стоїть десь біля цього самого Путіна.
І у Медведєва це звучить так: "Уявімо, що Росія змушена застосувати найгрізнішу зброю проти українського режиму, який вчинив масштабний акт агресії, який небезпечний для самого існування нашої держави". Навряд чи смерть кощія в Херсоні захована, правда ж. Та й навіть розбомблений Воронеж не спроможний поставити під загрозу існування Росії. Приємним є той факт, що в Кремлі вже можуть собі таке уявити. Це разюче відрізняється від риторики перших днів.
Далі, звісно, чергова порція злісних епітетів злісному Заходу, який, звісно ж, не реагуватиме, адже злякається: "Адже безпека Вашингтона, Лондона, Брюсселя для Північноатлантичного альянсу набагато важливіша, ніж доля нікому не потрібної України, що гине... Гинути в ядерному апокаліпсисі заокеанські та європейські демагоги не збираються. А тому – проковтнуть використання будь-якої зброї в нинішньому конфлікті. Якось так…" Може, вони вірять, що їм зійде з рук. А може, їм треба вдавати, що вони вірять, адже інакше їхні погрози будуть нестрашні зовсім.
Але суть в іншому. Після виховних бесід, які точно провели люди з Вашингтона, і, можливо, провели люди з Пекіна, прив'язування ядерної зброї до результатів "референдуму" кудись відійшло. Відійшла ближче до Москви. А туди поки що ніхто на Abrams їхати не збирається. Можливо, за рідкісним винятком.
Чого вони хочуть? Та знову ж таки, просять помилування. Як учора Лукашенко і Путін, які просили, щоб їх поважали. Вони просять зберегти їм обличчя.
Чи це означає, що Путін точно не застосує ядерної зброї? Ні, звісно. Але так само поки що не схоже, що вони палко бажають його застосувати. І що вони не блефують.
Джерело: Sergey Fursa / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
