+2 Київ
Зміна уряду? Що там у нас по зміні уряду і впливу на економіку?
У першу чергу треба відмітити, що суттєвих змін, а значить, і суттєвого впливу на економіку, ніхто не очікує.
Колись перед призначенням нового уряду, коли всі думали, то буде Яресько чи Гройсман, фігура прем'єр-міністра багато що визначала. Окреслювала шлях, по якому країна піде. Зараз такої дилеми немає. Усі шляхи, усі дорожні карти малюють в інших будівлях. Що лише частково пояснюється війною.
Таким чином, головна вада нового уряду, головний недолік, повторює ситуацію з урядом попереднім. А саме – низький рівень суб'єктності. Чи може раптом нас тут очікувати сюрприз і раптово виявиться, що новий уряд, нова прем'єрка, більш самостійні у прийнятті рішень? Тоді це буде приємний сюрприз. Приємна несподіванка. На яку можна сподіватись, але навряд чи хтось наважиться поставити на це гроші.
Що ще? Можна сказати, що персональних змін на гірше не сталося. Жодної. Були побоювання, що може вилетіти міністр освіти, де повернуться цінності Шкарлета – Табачника, але цього не сталося.
Сама прем'єр-міністр на хорошому рахунку в бізнесу. І вона зібрала дуже непогану команду в себе в міністерстві. Що яскраво проявилося під час перемовин з американцями по угоді про корисні копалини. Те, що прислав Трамп, і що в результаті було підписано, відрізняються як небо і земля. І це заслуга команди перемовників.
Власне, ми бачимо, що вони якраз і отримали промоцію, ставши міністрами. Соболев і Качка.
Олексій Соболев, певно, найсильніший міністр економіки за всю історію України, принаймні в питанні розуміння, як працює економіка. Хто ходив на його лекції хоч раз – не дасть збрехати. Плюс у нього дуже позитивна кредитна історія, а саме успіх Prozzoro.Sale і малої приватизації, де він був лідером проєкту. І де проявилися його цінності. Якщо від когось і можна очікувати проривів у тій самій дерегуляції (не плутати зі зниженням податків), то це від нього.
Тарас Качка очолив міністерство євроінтеграції. Враховуючи, що левова частина нашого процесу євроінтеграції – це будуть перемовини в питанні аграрки з європейцями, дуже логічне призначення. У цих питаннях, певно, ніхто не розбирається краще за, здається, вічного відповідального за питання зовнішньої торгівлі.
З плюсів, як не парадоксально, – призначення Шмигаля міністром оборони. Хоч воно й дивно виглядає, коли поточний прем'єр іде на пониження в наступному уряді. Але це до болючого питання суб'єктності. Основною проблемою Міністерства оборони при Умєрові був управлінський хаос. А в чому Шмигаль і сильний – так це у кропіткий системній бюрократичній роботі.
З мінусів – це чергові об'єднання-роз'єднання міністерств, що завжди породжує технічні проблеми. І вже, здається, мало б довести свою безтолковість. Але – ніт. Тут, скоріш, знову маємо імітацію і з часом повернемося назад, відродивши й аграрне, й екологічне міністерство.
Зате за допомогою цього інструмента вдалося загубити по дорозі Міністерство єдності. Причин губити яке в нас – безліч. Десь 120 млн причин, згідно з рішенням суду. 120 млн плюс одна – а саме повна непотрібність такого міністерства. Краще б уже створили міністерство міграції. Але ж це непопулярно…
Ви скажете, а як же дивне призначення Галущенка міністром юстиції? Так, дивне. Але, враховуючи, що він уже був міністром, то фактично нового негативу в уряді не з'явилось. І зараз просто треба поспостерігати, чи зміниться якось ситуація в "Еноргоатомі", наприклад. Може там, нарешті, з'явиться наглядова рада. Тим більше, що до попереднього міністра юстиції в суспільства були дуже схожі запитання, як до міністра енергетики. Так що тут усе гармонійно.
До речі, те, що свої посади втратили Чернишов і Галущенко свідчить, що такий-сякий зворотний зв'язок ще зберігається. Не на рівні Швеції, звісно. Що такий-сякий зворотний зв'язок усе ж існує – дуже важливо на тлі дуже лякаючих подій навколо БЕБ і політичних переслідувань Шабуніна, де ДБР відкриває незвідані глибини у процесі досягання дна й копання далі.
Міністр фінансів лишився на місці. І тут із полегшенням видихнули всі, хто відповідає за залучення коштів у наших західних партнерів. А на додачу й ті, хто відповідає за витрачання цих коштів.
Таким чином, призначення уряду не несе негативних сюрпризів для економіки. І це головне. Головне ж – мати реальні очікування.
Джерело: Сергій Фурса / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
